Коли останній акорд українського народного танцю сповільнів і спустів у сяйві дзеркальних куль, аплодисменти гуляли галереями українського дому в Львові як саме справжнє сузір'я. Саша та Анастасія, гордість та квіти танцювального колективу "Родовід", вперше в житті здобули призове місце на масштабному танцювальному конкурсі.

When the last chord of the Ukrainian folk dance slowed down and descended in the shimmering glow of the mirrored balls, the applause echoed through the halls of the Ukrainian House in Lviv like a true constellation. Sasha and Anastasia, the pride and the flowers of the dance ensemble "Rodovid," had won a prize for the first time in their lives at a grand dance competition.

Вони виграли, перемогли та прославили свою любов до танцю й старання, вклавши всю духмінність свого роду і серця, в їх блискучий перформанс. Львівська публіка ніколи не бачила такого залпу пафосу і енергетики, який забивав пульс міста на самому його серці - Митрополитському соборі Святого Юра.

They won, triumphed, and celebrated their love for dance and their hard work, putting all the essence of their heritage and hearts into their brilliant performance. The Lviv audience had never seen such an eruption of grandeur and energy that pulsated through the heart of the city - the St. George's Metropolitan Cathedral.

Після виступу настав час для бенкету - святкування перемоги, радості від пізнання та досягнення. Бенкет був масштабний і з елегантністю заливався музикою та сміхом. Та переможці не стрибали від радості.

After the performance came the time for a banquet - a celebration of victory, the joy of discovery and achievement. The banquet was grand, filled with elegance, music, and laughter. But the winners didn't jump for joy.

Вони виконали свою мрію, та тепер спеціально приготований стіл чекав їх. Навпроти одне одного, вони ділилися відгуками про конкурс, обговорювали взірвані моменти виступу, і, поглядаючи одне на одного, вони знали, що досягли свого, завдяки дружбі і купі малих кроків, які вели до цієї незабутньої ночі.

They had accomplished their dream, and now a specially prepared table awaited them. Facing each other, they shared their thoughts about the competition, discussed explosive moments in their performance, and looking at each other, they knew they had achieved their goal through friendship and a series of small steps that led to this unforgettable night.

Радість перемоги належала їм, але Саша та Анастасія знали, що головним було не перемогти, але поділитися. Незабаром вони вийшли до танцювального майданчика, де вже підтягувалися їх друзі і родина, готові були до початку іншого танцю, костюми на цей раз були замінені аплодисментами і посмішками. Бенкет тривав, музика знову грає, а святкування в дорозі. Бутільони моментів були створені тієї ночі і траверсували всю подію при кожному нагадуванні про той танцювальний конкурс.

The joy of victory belonged to them, but Sasha and Anastasia knew that the most important thing was not just winning, but sharing. Soon they stepped onto the dance floor, where their friends and family were already gathering, ready for another dance. This time, costumes were replaced with applause and smiles. The banquet continued, the music played again, and the celebration was underway. Bottles of moments were created that night and traversed the entire event with every reminder of that dance competition.

Відтоді Саша та Анастасія ніколи не забули ту незабутню ніч за перемогою. А ця історія зберігається в серцях тих, хто був свідком цієї магічної ночі в Львові.

Since then, Sasha and Anastasia never forgot that unforgettable night of victory. And this story is preserved in the hearts of those who witnessed this magical night in Lviv.