Місто було в оживі. На Майдані Незалежності в Києві тривали приготування до Дня Незалежності. Олександр, Наталія та Ярослава, приятелі з дитинства, були помічниками в цій великій події. Їхня задача - організувати традиційний танцювальний флешмоб.

The city was buzzing with excitement. In Independence Square in Kyiv, preparations were underway for Independence Day. Alexander, Natalia, and Yaroslava, childhood friends, were assisting in this grand event. Their task was to organize a traditional dance flash mob.

Олександр сидів над планами місць. Він знав, що найменший косяк міг покласти край успіху. Його аркуш паперу букивально вкрився цифрами і маркерами. Наталія та Ярослава працювали з добровольцями. Вони повторювали рухи у танці, перевіряли кроки, переконуючись, що усі знають свій танець на пам'ять.

Alexander sat poring over the plans. He knew that the smallest mistake could jeopardize the success. His sheet of paper was covered with numbers and markers. Natalia and Yaroslava worked with the volunteers. They rehearsed the dance moves, checked the steps, ensuring that everyone knew their dance by heart.

Але незважаючи на їхні старання, виникли проблеми. Частина учасників флешмобу не могла приїхати. Залишилось два дні, і серце випадало з грудей від занепокоєння. Олександр, Наталія та Ярослава зібралися разом, щоб вирішити, що робити.

But despite their efforts, problems arose. Some participants of the flash mob couldn't make it. With only two days left, their hearts sank with worry. Alexander, Natalia, and Yaroslava gathered together to discuss what to do.

Наталія, стоячи на великому майдані, спрямованому на костел Святого Миколая, згадала, як вони разом танцювали коли-небудь за межами Києва. Вона подумала: "Чому б не запросити всіх охочих місцевих жителів?". Ідея була хороша. Вони поширили вісточку про зміни в соціальних мережах і через медіа.

Standing in the expansive square facing St. Nicholas Church, Natalia recalled times when they danced together outside of Kyiv. She thought, "Why not invite all willing locals?". The idea was excellent. They spread the word about the changes on social media and through the press.

Наступного вечора кількість добровольців враз подвоїлася. Наталія та Ярослава працювали допізна, навчаючи нових учасників. Олександр правильно оцінював відстані, щоб всі мігли поміститися.

The next evening, the number of volunteers doubled suddenly. Natalia and Yaroslava worked tirelessly, teaching the new participants. Alexander accurately estimated distances to ensure everyone could fit.

Нарешті настав великий день. Майдан був переповнений людьми. Всі очікували початку флешмобу. Танцівники зайняли свої позиції. Музика почала грати, і вони почали танцювати. Драпіровка в усіх кольорах українського прапора розмахувалася, а глядачі йшли в водоворот танців.

Finally, the big day arrived. The square was packed with people. Everyone was eagerly awaiting the start of the flash mob. The dancers took their positions. The music started playing, and they began to dance. The draping in all colors of the Ukrainian flag fluttered, and the spectators were swept up in the whirlwind of the dance.

Коли музика скінчилася, на майдані настала тиша. А потім вибухнули аплодисменти. Наталія, Ярослава та Олександр дивилися на натовп з повагою. Вони зробили це. Всі сміялися і втішалися. Відзначення Дня Незалежності виявилося успішним. Це був день, який вони ніколи не забудуть.

When the music ended, silence fell over the square. And then applause erupted. Natalia, Yaroslava, and Alexander looked at the crowd with respect. They had done it. Everyone laughed and rejoiced. The celebration of Independence Day turned out to be a success. It was a day they would never forget.