Андрій подивився на старовинний будинок з блиском у очах.

Andriy looked at the old building with a sparkle in his eyes.

Це був його мрійний кафе у центрі Львова, звідки віяло ароматом кави і шоколаду.

It was his dream cafe in the center of Lviv, where the aroma of coffee and chocolate filled the air.

В одній руці він тримав маленьку, закинуту в далекому кутку книжкової полиці, книжку "Путівник по каві".

In one hand, he held a small book, tucked away in a corner of the bookshelf, titled "A Guide to Coffee".

Хто б знав, що Львов — це не просто місто з історією, а й світ кави, розбитий на сторінках маленької книжки.

Who would have known that Lviv was not just a city with a history, but also a world of coffee, depicted within the pages of this little book.

Андрій увійшов до кафе, погойдуючись на дерев'яних дошках підлоги.

Andriy entered the cafe, swaying on the wooden planks of the floor.

Він заплутався в великій кількості незнайомих кавових сумішей, а коли він намагався їх вимовити, тоді в цьому головоломному слові ставали смішний заплутаними його основні звуки, і це піднімало настрій і змушувало посміхнутися його друзів.

He got tangled in the multitude of unfamiliar coffee blends, and when he attempted to pronounce them, the perplexing word became funny and amusing, causing his friends to smile.

Однак незважаючи на це, Львів приняв його з відкритими обіймами.

However, despite this, Lviv embraced him with open arms.

Його нова друзями допомогли йому привикнути до місцевих назв, показавши йому справжню магію кави, яка може з'явится лише в цьому місті.

His new friends helped him get accustomed to the local names, showing him the true magic of coffee that can only be found in this city.

Андрій, з гумором в dуші та кавою у серці, розумів, що кава - це не просто напій, це дух міста, його людей та їх культури.

With humor in his soul and coffee in his heart, Andriy understood that coffee was not just a beverage, but the spirit of the city, its people, and their culture.

На ранок, стоячи під величними вежами Львова, у Андрія в руках була чашка ідеально приготованої львівської кави.

The next morning, standing beneath the magnificent towers of Lviv, Andriy held a cup of perfectly brewed Lviv coffee in his hands.

І хоча його вимова все ще була неправильною, його серце билося унісон з ритмом цього міста.

And though his pronunciation was still incorrect, his heart beat in unison with the rhythm of this city.