В кав'ярні "Зарвана борода" у центрі Львова, було незвично галасливо.

In the café "Zarvana Boroda" in the center of Lviv, it was unusually noisy.

Олександр, Катерина та Андрій збиралися тут зі своїм другом-іноземцем.

Alexander, Katerina, and Andriy were gathering here with their foreign friend.

Він приїхав з далекої Англії і хотів навчитися розмовляти українською.

He had come from distant England and wanted to learn to speak Ukrainian.

Олександр перший взяв на себе місію навчання.

Alexander took on the mission of teaching first.

Він спробував вчити вимовляти слово “добродій”.

He tried to teach the pronunciation of the word "dobrodii".

Іноземець намагався, але слово виходило як "добридень", що викликало загальний сміх.

The foreigner tried, but the word came out as "dobryden", which caused general laughter.

Потім Катерина вирішила спробувати вчити слово “дресирувальник”.

Then Katerina decided to try teaching the word "dressyouruvallnik".

Хоча вимова вийшла набагато кращою, вона все одно була схожа на “дрессировщик”, що посмішило її друзів.

Although the pronunciation was much better, it still sounded like "dressirovshchik", which amused her friends.

Наостанок Андрій наважився навчити складну фразу, "здаватися взаємовідповідними".

Lastly, Andriy ventured to teach the difficult phrase "zdatysia vzaiemovidpovidnymy".

Знову, переплутані слова і забавна вимова викликали великий регіт у команди.

Again, mixed-up words and funny pronunciation caused great laughter among the team.

Така весела компанія завжди привносила життя в кав'ярню "Зарвана борода".

Such a joyful company always brought life to the café "Zarvana Boroda".

Іноземець день за днем все краще розумів українську, і його вимова значно поліпшувалася.

Day by day, the foreigner better understood Ukrainian, and his pronunciation improved significantly.

Проте головне, що усмішки не зникали з облич друзів.

But most importantly, smiles never disappeared from the faces of the friends.

Цей здоровий сміх створив між нимисправжню дружбу та згуртування.

This healthy laughter created true friendship and unity among them.

Дуже скоро, словесні помилки занепадали, і самі слова ставали все більш зрозумілими.

Soon, verbal mistakes faded away, and the words themselves became more understandable.

З часом, іноземець навчився вимовляти усі ті слова, які його друзі вчили.

Over time, the foreigner learned to pronounce all the words his friends taught him.

В кінці-кінців, він навіть зміг прочитати все меню в "Зарваній бороді".

In the end, he could even read the entire menu at "Zarvana Boroda".

І за це він висловив подяку своїм вірним друзям - Олександру, Катерині, та Андрію.

And for that, he expressed gratitude to his faithful friends - Alexander, Katerina, and Andriy.

Отак і пройшов другий місяць, в кав'ярні "Зарвана борода", де друзі серед щоденного гомону та сміху навчали іноземця вимовляти українські слова.

Thus, the second month passed in the café "Zarvana Boroda", where friends, amidst the daily hubbub and laughter, taught the foreigner to pronounce Ukrainian words.

Насправді, вони не просто вчили іноземця розмовляти, вони ділилися частинкою своєї культури, дружби та веселощів.

In fact, they weren't just teaching the foreigner to speak, they were sharing a part of their culture, friendship, and fun.