The Language of Love: A Whimsical Journey in Kiev
FluentFiction - Ukrainian
The Language of Love: A Whimsical Journey in Kiev
Променились золотими кольорами алеї Києву.
The avenues of Kiev were transformed into golden colors.
Листя плавно здає свої позиції осені, вкриваючи землю яскравим килимом.
The leaves gracefully surrendered their positions to autumn, covering the ground with a vibrant carpet.
Під ним, розмовляючи тихо допоки гуляли, йшли Володимир та Марія.
Beneath it, walking and quietly conversing, were Volodymyr and Maria.
Володимир був корінним киянином.
Volodymyr was a native Kyivan.
Величезні здобутки майже кожній галузі, крім одної, виробництва власного борщу.
He had achieved great success in almost every field, except one: the production of his own borscht.
Але одна дуже важлива для нього деталь була в тому, що Марія не могла освоїти українську скоромовку.
However, one very important detail for him was that Maria could not master the Ukrainian tongue twister.
Марія народилася в Нью-Йорку.
Maria was born in New York.
З голубими очима, смішним вимові, вона прийшла в Україну.
With her blue eyes and funny pronunciation, she came to Ukraine.
Вона була зачарована містом, її людьми і найбільше своїм супутником, Володимиром.
She was enchanted by the city, its people, and most of all, her companion, Volodymyr.
В неї була пристрасть до вивчення української культури, і ваша мета відповідати Володимиру тією ж любов'ю, яку він показує їй.
She had a passion for learning Ukrainian culture, and her goal was to reciprocate the love he showed her.
Настільки сильно, що вона боролася з українськими скоромовками, намагаючись їх оволодіти.
So much so that she struggled with Ukrainian tongue twisters, trying to master them.
Спустившись на лавку, Володимир глибоко вдихнув та визначив їх день.
As they sat down on a bench, Volodymyr took a deep breath and set the tone for their day.
"Давай спробуєш "Сім кіс сіли на сім сіків", впевнений, що вона не зможе вимовити цю складну для іноземців скоромовку.
"Let's try 'Seven kittens sat on seven saucers,' confident that she wouldn't be able to pronounce this difficult tongue twister for foreigners.
Охоче погодившись, Марія вибухнула в сміх, коли її язик почав бомбити при спробі вимовити слова.
Willingly agreeing, Maria burst into laughter as her tongue started to stumble when attempting to utter the words.
Все одно вона продовжувала, доки її язик не заплутався, і вони обидва не здавалися в піку smіhу.
Nevertheless, she continued until her tongue got tangled, and they both didn't give up in the face of giggles.
Їхня усмішка була заразна, і незабаром пара, яка проходила повз, почала сміятися, чуючи їхні гастрономічні пригоди.
Their laughter was contagious, and soon a passing couple started laughing, hearing their gastronomical adventures.
Це було маленьке містечко в одному з найбільших міст України.
It was a small town within one of Ukraine's largest cities.
Вони обоє засміялись до сліз, згорнувшись на лавці з боку в бік.
Laughing until tears rolled down their cheeks, they huddled side by side on the bench.
В кінці конців вони засміялися до такої міри, що уже не могли говорити.
In the end, they laughed so much that they couldn't speak anymore.
Він склав їй погляд, серце сповнене любов'ю.
He gazed at her, his heart full of love.
Вона поглянула на нього, в очах були ті ж почуття.
She looked back at him, with the same emotions in her eyes.
Вони цілувались, і вперше вона почула, що падає в Володимира так само.
They kissed, and for the first time, she realized that she was falling just as deeply for Volodymyr.
У вакуємність ночі, під зоряним небом, жодна скоромовка не була потрібна.
In the stillness of the night, under the starry sky, no tongue twister was needed.
Це була просто історія двох сердець, які знали свою мову.
It was simply the story of two hearts that knew their language.
Це було дзеркало їхнього кохання, їхня ідеальна балада.
It was the mirror of their love, their perfect ballad.
Їх сміх надійно вдало в ніч, гомін наповнював парк, допоки вони не спочили в безвісність, серцями, повними взаємної любові.
Their laughter echoed into the night, filling the park until they fell into blissful oblivion, hearts filled with mutual love.
Володимир і Марія, дві різні душі, з'єднані унікальною долею, об'єднані у країні, яка сама була втіленням гармонії та єдности.
Volodymyr and Maria, two different souls united by a unique destiny, bound together in a country that itself embodied harmony and unity.