На десятому поверсі готелю "Львів", у просторому залі світло під білим стелі з'явилося незапечатане листо. Саме в цьому місці відбувалося справжнє весілля Олени та Івана. Посеред площі зала блищала нова паркетна дошка, ніби чекаючи на героїв цього вечора.

On the tenth floor of the Hotel "Lviv," in the spacious hall illuminated by white ceilings, an unsealed letter appeared. It was in this place that the real wedding of Olena and Ivan was taking place. In the center of the hall, a new parquet board glistened, as if waiting for the heroes of this evening.

Все було готове до великого свята.Наречена Олена в розкішної білой сукні, з волоссям вплетеним у складні коси, стояла поруч з нареченим Іваном. Його костюм виглядав так, ніби був зшитий міркою. Катерина, подруга нареченої, тримала в руках бутоньерку і дивилась на своїх друзів із пишним почуттям.

Everything was ready for the great celebration. The bride Olena, in a luxurious white dress with her hair intricately braided, stood next to the groom Ivan. His suit looked as if it had been tailored to perfection. Katerina, the bride's friend, held a boutonniere in her hands and looked at her friends with a sense of grandeur.

Музика почала брати ноти пісні "Молодий муж," позначаючи початок першого танцю. Трофейний дует вийшов на середину зала і опустився в обійми. Нагода була незапам'ятна. Друзі, родичи, небайдужі з усмішками дивилися на пару.

The music began to play the notes of the song "The Young Groom," marking the start of the first dance. The triumphant duo stepped onto the center of the hall and embraced each other. The moment was unforgettable. Friends, relatives, and onlookers watched the couple with smiles.

І ось вони почали танцювати. Трава була помітна. Подих зупинився. Очі гостей зафіксували їхній танець. Серед цієї краси, втілена в русі, сталася несподіваність. Олена раптово наступила Івану на ногу. Він їкнув, а зал розридався від сміху.

And then they began to dance. The tension was palpable. The breath held. The guests' eyes fixed on their dance. Amidst this beauty embodied in motion, an unexpected event occurred. Olena accidentally stepped on Ivan's foot. He winced, and the hall erupted in laughter.

Олена червона поблідла, а Іван вже розсміювався разом з гостями. Не було сліду злоби або стиду на його обличчі. Це розрадило Олену. Вони продовжили танцювати, тепер уже з більшою обачністю, та з не меншим задоволенням.

Olena blushed pale, while Ivan was already laughing along with the guests. There was no trace of anger or embarrassment on his face, which relieved Olena. They continued to dance, now with more caution but no less enjoyment.

Музика затихла, аплодисменти гучали. Олена та Іван поцілувалися, його больову ногу уже забуто. Вони розсіяли свій інший страх і були щасливі. Катерина кинула букет, а чоловіки гукнули за здоров'я.

The music quieted, applause filled the air. Olena and Ivan kissed, his painful foot now forgotten. They dispersed their other fears and were happy. Katerina tossed the bouquet, and the men cheered for good health.

Весілля в Львові залишилося ще більш запам'ятованим завдяки незапланованій події під час першого танцю. Усе було веселим, яскравим і наповненим любов'ю. Адже в кінці кінців, правда була в тому, що саме любов з'єднує людей, навіть коли їх шлях перешкоджає нога коханого.

The wedding in Lviv became even more memorable due to the unplanned event during the first dance. It was all joyful, colorful, and filled with love. After all, in the end, the truth was that love binds people together, even when a loved one's foot gets in the way.