Скрип повільно скрипів старесенькі двері. За ними відкрився старий містичний Львів, пропитаний ароматами кави та шоколаду. На просторі старої львівської кафеняти сьогодні було дуже гамірно. Говірки та гомін тільки додавали кафе "Львівська Шоколадниця" особливого шарму. Та серед всього цього галасу, якось особливо вирізнялась гуртом людей за круглим дерев'яним столом.

The old creaky doors slowly creaked open. Behind them, the old mystical Lviv revealed itself, saturated with the aromas of coffee and chocolate. The spacious Lviv café was bustling today. The chatter and noise only added a special charm to the "Lviv Chocolate House" cafe. But amidst all the commotion, a group of people sitting around a round wooden table stood out.

Там сиділи Оксана, Олександр та Юлія, вони зустрілись тут, щоб поговорити про найбільш запальну тему, яка згодом переросла в спор - як правильно готувати борщ. Так, простіше дружити з борщем, ніж спорити про нього в українському кафе.

There sat Oksana, Oleksandr, and Yulia, who had gathered here to discuss the most fiery topic, which later turned into a debate - how to properly cook borscht. Yes, it's easier to be friends with borscht than to argue about it in a Ukrainian cafe.

Оксана, одягнена в вишиванку, жваво обговорювала свій рецепт. Вона впевнено стверджувала: "Основа будь-якого борщу - це квашені печериці". Олександр замислено покивав головою, обертаючи в руках дерев'яну ложку.

Oksana, dressed in an embroidered blouse, enthusiastically discussed her recipe. She confidently stated: "The base of any borscht is pickled mushrooms." Oleksandr nodded thoughtfully, twirling a wooden spoon in his hands.

Але Юлія просто сміялась: "Ні, ні, ви помиляєтеся! Основа борщу - це запашний бульйон зі свинячого ребра". Сперечання загострилося коли Юлія сказала, що добавляє цукор.

But Yulia just laughed. "No, no, you are mistaken! The base of borscht is a fragrant broth with pork ribs." The argument intensified when Yulia mentioned that she adds sugar.

Хмара диму над головою Оксани свідчила, що вона була готова вистрілити з кулінарного арсеналу: "Цукор у борщ? Це ж не каву п'єш!" Олександр просто сміявся, його точка зору була проста "Борщ, це не наука, це мистецтво, особливо коли йдеться про вегетаріанський".

A cloud of smoke above Oksana's head indicated she was ready to unleash her culinary arsenal: "Sugar in borscht? It's not like you're drinking coffee!" Oleksandr just laughed, his opinion was simple, "Borscht is not a science, it's an art, especially when it comes to vegetarian."

Але доперечатись не вдалось. Поки вони сперечались, старий кухар кафе приніс їм кожному миску борщу. Вони здивувались: "А що це?" - промовила Юлія. Кухар просто посміхнувся: "Насолодіться борщем, його приготував я. І я вам нічого не розповідатиму про його рецепт".

But they didn't manage to settle the argument. While they debated, the old café chef brought them each a bowl of borscht. They were surprised. "What is this?" Yulia asked. The chef simply smiled, "Enjoy the borscht, I made it. And I won't tell you anything about its recipe."

Вони глянули одне на одно і сміючись, наче діти, кинулись до миски. Борщ був настільки смачний, що жодні сперечання не могли зіпсувати їх настрій. Вони зрозуміли, що в борщі, як і в житті, головне - смакувати і насолоджуватись, а не сперечатись.

They looked at each other and smiling like children, they dove into the bowl. The borscht was so delicious that no arguments could spoil their mood. They realized that in borscht, as in life, the main thing is to savor and enjoy it, rather than argue.