У неділю сонце освіжало Львів.

On Sunday, the sun brightened up Lviv.

Приїхали друзі - Катерина, Іван та Оксана.

Friends arrived - Katerina, Ivan, and Oksana.

Вони зустрілись в старому дворику Катерини.

They met in Katerina's old courtyard.

Це було їхнє улюблене місце.

It was their favorite place.

Тут вони любили гатити.

Here they loved to hang out.

У сковорідках плескав борщ.

In the pans, borscht was simmering.

Від всіх трьох друзів йшли різні запахи: Катеринин борщ пахнув яблуками, від Івана віяло солодким оттом буряків, а Оксанин суп смердів часником.

Different smells wafted from all three friends: Katerina's borscht smelled of apples, Ivan's had a hint of sweet beets, and Oksana's soup reeked of garlic.

Вони сперечались, хто ж кращий кухар.

They argued over who was the best cook.

Іван сказав: "Мій рецепт - найкращий!

Ivan said, "My recipe is the best!

Бабуся його дала мені.

My grandma gave it to me."

" Катерина сміялась: "Ні, Іване, борщ моєї мами - найсмачніший в світі!

Katerina laughed, "No, Ivan, my mom's borscht is the tastiest in the world!"

" Оксана посміхалась: "Ви обидва помиляєтесь, ніхто не може перевершити борщ моєї тітки!

Oksana smiled, "You both are wrong, no one can beat my aunt's borscht!"

"Між друзями буловало суперництво, але в добрий спосіб.

There was friendly rivalry among the friends.

Вони любили цю гру.

They enjoyed this game.

Кожен казав, що його рецепт кращий.

Each claimed that their recipe was the best.

Вони готували, куштували й обговорювали.

They cooked, tasted, and discussed.

Всі вони були добрими кухарами.

They were all good cooks.

Тахо було важко визначити, чий борщ смачніший.

It was hard to determine whose borscht was the tastiest.

Кожен любив свій борщ.

Each loved their own borscht.

І тому в історії борщу війни друзі безперервно обирали свій власний суп.

And so, in the borscht wars history, the friends always chose their own soup.

І ось, смакуючи власні страви, вони зрозуміли, що мета не в тому, хто є кращим кухарем.

And while savoring their own dishes, they realized that the goal was not about being the best cook.

Вони були разом, готували разом і сміялись разом.

They were together, cooking together, and laughing together.

І це було найважливіше.

And that was the most important.

Розуміння подарувало їм ще один засмаглий день.

Understanding gave them another sunlit day.

День, коли вони не перемогли одне одного, а знайшли щось більше - істинне дружбу та веселощі.

A day where they did not defeat each other, but found something more - true friendship and joy.

Борщова битва згуртувала їх ще більше.

The borscht battle brought them even closer.

Борщ кипів на кухні.

The borscht bubbled in the kitchen.

Друзі сміялися під сонцем.

Friends laughed under the sun.

Львів радів їх гарному настрою.

Lviv rejoiced in their great mood.

Подалі від міського гомону, в тихому дворику, їхня дружба стала найсмачнішим блюдом того дня.

Far from the city noise, in the quiet courtyard, their friendship became the tastiest dish of the day.