У Львові завжди своєрідно святкують Маланку.

In Lviv, Malanka is always celebrated uniquely.

Чому ще б наш кольоровий, шумний та життєрадісний місто не мало власну традицію?

Why wouldn't our colorful, lively, and cheerful city have its own tradition?

Ось таку історію я хотів би вам розповісти.

Here is the story I would like to tell you.

Ім'я героям наших - Іван, Катерина та Олександр.

The heroes of our story are Ivan, Katerina, and Oleksandr.

Час до Маланки минає.

The time leading up to Malanka passes by.

І οт цей день н настав.

And now that day has arrived.

Іван сьοгодн і задумав справишній переполοх.

Today, Ivan decided to make a real commotion.

Захoпившись, купuв на швидку два кoстюми - кіт-карапуха та дівчина-снігурка.

Excitedly, he bought two costumes in a hurry - a cat and a snow maiden.

Вилущивши їх із пакету, полігав на дивані, дивлячись на святкове телевізійне шоу.

Taking them out of the package, he lay them on the couch, watching a festive TV show.

На домовленість друзі прибули.

As agreed, friends arrived.

Катерина, прострелюючи костюми оцінно, вибрала дівчину-снігурку, заміряла його, але на ній костюм сидів важко.

Katerina, carefully examining the costumes, chose the snow maiden, tried it on, but the costume didn't fit her well.

Катерина обігнула очима кімнату.

Katerina looked around the room.

Іван лежав на дивані, заплющивши очі.

Ivan was lying on the couch with his eyes closed.

Подумавши, вона зайшла в спальню та натягнула костюм кота.

After some thought, she went into the bedroom and put on the cat costume.

Це було цікаве відчуття.

It was an interesting feeling.

Заходив Олександр.

Oleksandr entered.

Він теж хотів переодягнутись , але на полі знаходив лише дівчачий костюм.

He also wanted to change into a costume, but there was only a girl's costume left on the floor.

Ненароком закинувши очима на вікно, побачив розкішний сніг, що падав на вулицях старого міста.

Accidentally glancing out of the window, he saw the beautiful snow falling on the streets of the old city.

Схопивши костюм, він швидко одягнув його.

Grabbing the costume, he quickly put it on.

Львів святкує.

Lviv is celebrating.

Вони з'явились на майдані, барвистому, сяючому вогнями.

They appeared in the square, colorful, shining with lights.

Люди танцювали, сміялись, гуляли.

People were dancing, laughing, having fun.

Наших героїв побачили.

Our heroes were seen.

Спочатку здивувались, дивуючись на дівчину кота та хлопця, коїй саме надівали корону снігурки.

At first, they were surprised, looking at the girl dressed as a cat and the boy wearing a snow maiden's crown.

Іван, прокинувшись і знайшовши костюми порожніми, розуміє, що план не спрацював.

When Ivan woke up and found the costumes empty, he realized his plan didn't work out.

Почуваючи себе обманутим, виходить на вулицю, де усміхається, гарно одягнена у кота Катерина та блискучий у костюмі снігурки Олександр.

Feeling deceived, he went out on the street, where he saw Katerina looking good in the cat costume and Oleksandr shining in the snow maiden costume.

Він зрозумів, що його друзі побачили його задум та переіграли його.

He understood that his friends saw through his plan and outplayed him.

Іван не злий, він сміється та теж приєднується до свята.

Ivan wasn't angry; he laughed and joined the celebration too.

Усі раді, усі веселяться, бо таке лише в Львові - щоб Маланка настільки кумедна та яскрава, і щоб кожна хвилина цього свята ставала виключно українською.

Everyone was happy, everyone was having fun, because only in Lviv could Malanka be so funny and colorful, and where every minute of this holiday becomes purely Ukrainian.

Така ось Різдвяна казка з незвичними образами та кумедним фіналом.

This is a Christmas tale with unusual characters and a funny ending.

Адже головне в свято – це гарний настрій та щира радість, не так ли?

After all, the main thing in a holiday is a good mood and genuine joy, isn't it?