У ніч старого Львова прокинувся шепіт.

In the night of old Lviv, a whisper awakened.

Оксана, юная рудоволоса дівчина, її друг Богдан, статний зі зв'язаною в хвіст косою, та Юлія, приваблива дівчина із карими очима, вирішили переловити суть людської душі.

Oksana, a young red-haired girl, her friend Bohdan, a sturdy guy with a tied back braid, and Yulia, an attractive girl with brown eyes, decided to capture the essence of the human soul.

Проте не лише між ними трьома. Стороння особа втрутився у їх просту, й у той же час заплутану годину.

But not just between the three of them. A stranger intervened in their simple yet tangled hour.

Алек, іноземець, тільки що приїхав з Франції, та відразу вразився мовою.

Alec, a foreigner who had just arrived from France, was immediately enchanted by the language.

Ця мова, на його думку, була мелодійною та таємничою, як водограй і туман на горах.

In his opinion, this language was melodious and mysterious, like a waterfall and mist in the mountains.

Він зустрічався не раз з Богданом, приятелем його дитинства з Франції, і відразу ж подружився з Юлією та Оксаною за спільну любов до мистецтва.

He had met Bohdan, his childhood friend from France, on several occasions, and immediately befriended Yulia and Oksana due to their mutual love for art.

Та був один термін, який він не міг зрозуміти. "Душа".

However, there was one term he couldn't understand. "Soul."

Тому в Оперному театрі, в творчій атмосфері, вони вирішили допомогти йому розібратися.

So, in the Opera House, in a creative atmosphere, they decided to help him understand.

"Душа", на думку Богдана, була, як "пісня". Вона вийшла з глибини його грудей, та заполонила простір резонансом відчуттів.

According to Bohdan, the soul was like a "song." It emerged from the depths of his chest, filling the space with the resonance of emotions.

Потім Юлія тихо просіпнула слово "берегиня". Справді, душа охороняє, як берегиня, людину від внутрішнього хаосу, ведучи її життєвим шляхом.

Then Yulia softly uttered the word "protectress". Indeed, the soul protects, like a protectress, a person from internal chaos, guiding them on their life path.

Оксана, слухаючи друзів, все це час самотужки кутнула.

As Oksana listened to her friends, she pondered all this.

Вона замислилася. Зросла з світами друзів, воно стало для неї словом "рідний".

Immersed in the worlds of her friends, the word "familiar" became significant to her.

Адже душа - ось що з'єднує людину з собою, ось що робить її рідною, незайманою у своєму існуванні.

Because the soul is what connects a person with themselves, making them familiar, unassuming in their existence.

Алек, послухавши все це, зазирнув у свою душу.

Alec, after hearing all this, peered into his soul.

"Душа", він повторив, лунав іншими мовами, але тепер він зрозумів її в український манер.

"Soul," he repeated, echoing in different languages, but now he understood it in the Ukrainian manner.

Він бачив у ній пісню Богдана, берегиню Юлії, і рідну Оксани.

He saw in it Bohdan's song, Yulia's protectress, and Oksana's familiar.

Вперше він відчув "душу" в цій прекрасній мові.

For the first time, he felt the "soul" in this beautiful language.

Ніч старого Львова огорнула їх теплою обійми, відповідаючи на шепіт їхніх душ.

The night of old Lviv enveloped them in a warm embrace, responding to the whisper of their souls.

Розповідь закінчиласЯ. Вони, усміхаючись одне одному, розійшлись у різні боки Львова, занурившись у серце ночі з усвідомленням нового поняття "душа".

The story ended. They smiled at each other, dispersing in different parts of Lviv, immersing themselves in the heart of the night with a newfound understanding of the concept of "soul."