Земля Карпат взимку схожа на білосніжну казку.

The land of the Karpaty in winter resembles a snowy fairytale.

Сніг ковдрою вкриває землю, а в повітрі витає спокій.

Snow blankets the ground, and a sense of calm fills the air.

На цьому затишному тлі розкинувся родинний хутір Олеcі, де вона жила з братом Дмитром та бабусею Надією.

Against this cozy backdrop lies the family homestead of Olesia, where she lived with her brother Dmytro and grandmother Nadiya.

Один зимовий ранок Олеся, у пошуках старого ковзана, заглянула до старої клуні.

One winter morning, Olesia, in search of an old skate, peered into the old barn.

Несподівано, під купою сіна, вона натрапила на древній щоденник.

Unexpectedly, beneath a pile of hay, she stumbled upon an ancient diary.

На пожовклих сторінках були записи про свято Івана Купала — але ж то свято літа!

On the yellowed pages were entries about the Ivana Kupala holiday—but that's a summer festival!

Захоплена, Олеся бігла до хати, гукаючи Дмитра.

Enthralled, Olesia ran to the house, calling for Dmytro.

"Диви, що я знайшла!

"Look what I found!"

" — радісно сказала вона брату.

she said joyfully to her brother.

Дмітр перекидав сторінки щоденника, скептично оглядаючи рисунки та дати.

Dmytro flipped through the diary's pages, skeptically inspecting the drawings and dates.

"Невже це наші предки писали?

"Could it be our ancestors who wrote this?"

" — з усмішкою спитав він.

he asked with a smile.

Саме тоді в кімнату увійшла бабуся Надія.

Just then, babusia Nadiya entered the room.

Побачивши щоденник, вона раптом стала серйозною.

Seeing the diary, she suddenly became serious.

"Це старовинна сімейна річ, збережіть його обережно," — сказала вона, ніби уникаючи погляду в очі Олеcі.

"This is an ancient family heirloom, keep it carefully," she said, as if avoiding Olesia's gaze.

Цікавість охопила Олесю нестерпно.

Curiosity overwhelmed Olesia unbearably.

Вона воліла дізнатися більше.

She wanted to learn more.

"Бабусю, що знаєте ви про цей щоденник?

"Grandma, what do you know about this diary?"

" У морозні вечори, сидячи біля каміна, де потріскували дрова, Олеся знову і знову питала бабусю.

On frosty evenings, sitting by the fireplace where the wood crackled, Olesia asked her grandmother again and again.

Але відповіді залишались не повними.

But the answers remained incomplete.

Надія, вагаючись, нарешті розповіла: "Давно, на цього хутора, наші предки майстрували заговори і танці.

Nadiya, hesitating, finally shared: "Long ago, at this homestead, our ancestors crafted spells and dances.

Вони жили тут, але приховували від сторонніх свою історію.

They lived here but kept their history hidden from outsiders."

" Та все ж, коли Олеся прочитала найважливіший уривок, вона зрозуміла, яку велику ціну мала їхня земля.

Still, when Olesia read the most important passage, she understood the great value their land held.

У ньому йшлося про зв'язок родини з природою Карпат та обітниці, що давалися в ніч на Івана Купала.

It spoke of the family's connection to the Karpaty nature and the vows made on the night of Ivana Kupala.

Цей день привів сім'ю до близькості.

This day brought the family closer together.

Вони вирішили берегти свою історію, пишатися нею і ділитися з майбутнім поколінням.

They decided to preserve their history, take pride in it, and share it with future generations.

Олеся зрозуміла, що їхнє коріння — це більше, ніж старий щоденник.

Olesia realized their roots were more than just an old diary.

Це їхні вітрила і заспокійлива пісня Карпат.

They were their sails and the soothing song of the Karpaty.

Так, знайомлячись з таємницями предків, Олеся почувалася частиною чогось великого.

Thus, getting acquainted with her ancestors' secrets, Olesia felt part of something greater.

Вона осягнула справжнє значення родини і дому, де зима не тільки крутила сніжинки, але й придумувала історії.

She grasped the true meaning of family and home, where winter not only swirled snowflakes but also conjured stories.