Львів прокидався від сну, і над містом лунала дзвінка красива мелодія біля центрального ринку.

Lviv was waking from its slumber, and a clear, beautiful melody was resonating around the city near the central market.

Це був час перед Великоднем, і морозне повітря змішувалося з ароматами свіжої паски та веселі голоси тих, хто прогулювався вулицею.

It was the time leading up to Easter, and the frosty air was mixed with the aromas of fresh paska and the cheerful voices of those strolling along the street.

На ринку панувала атмосфера свята, а легкий шар снігу вкривав бруківку, підкреслюючи яскраві кольори кіосків.

The market was enveloped in a festive atmosphere, with a light layer of snow covering the cobblestones, highlighting the bright colors of the stalls.

Дмитро стояв на початку вулиці, його наплічник наповнений підручниками, але думки були зайняті зовсім іншим.

Dmytro stood at the beginning of the street, his backpack filled with textbooks, but his thoughts were occupied with something entirely different.

Він був студентом університету, з напруженим графіком через підготовку до іспитів, але сьогодні він мав важливе завдання: знайти подарунок для своєї бабусі, яка завжди підтримувала його в усьому.

He was a university student, with a tight schedule due to exam preparations, but today he had an important task: to find a gift for his grandmother, who had always supported him in everything.

Він повільно йшов крізь натовп, милуючись різноманітними підставками з традиційними виробами.

He slowly moved through the crowd, admiring the various stands with traditional goods.

Погляд зупинився на стенді Юлії.

His gaze stopped at Yulia's stall.

Юлія завжди була знаменитою своїми писанками.

Yulia was always famous for her pysanky.

Вона вкладала в кожну роботу душу, зберігаючи українські традиції живими.

She put her soul into each piece, keeping Ukrainian traditions alive.

Дмитро зупинився біля її кіоску, де писанки сяяли різними кольорами.

Dmytro paused by her booth, where the pysanky shone in various colors.

Він думав про те, як важливо знайти ту, яка б сподобалася бабусі, з улюбленими мотивами.

He thought about how important it was to find one that his grandmother would like, with her favorite motifs.

"Привіт, Юліє," - звернувся він, намагаючись привітно усміхнутися.

"Hello, Yulia," he addressed her, trying to smile warmly.

"Дмитре, доброго дня!

"Dmytro, good day!

Що привело тебе до мене сьогодні?

What brings you to me today?"

" - спитала Юлія, доброзичливо посміхаючись.

asked Yulia, smiling kindly.

"Шукаю щось особливе для бабусі.

"I'm looking for something special for my grandmother.

Я хочу, щоб ця писанка показала, як я її ціную," - пояснив він, не впевнено вибираючи серед яскравих писанок.

I want this pysanka to show how much I appreciate her," he explained, hesitantly choosing among the bright pysanky.

Поки він розглядав писанки, очі натрапили на красивий виріб з мотивами польових квітів.

As he examined the pysanky, his eyes landed on a beautiful piece with wildflower motifs.

Але, підрахувавши заощадження, виявив, що грошей не вистачає.

But after calculating his savings, he realized he didn’t have enough money.

Дмитро зітхнув, відчуваючи легке розчарування.

Dmytro sighed, feeling a bit of disappointment.

Юлія помітила його сум'яття.

Yulia noticed his distress.

"Це гарний вибір, але якщо це для твоєї бабусі, я можу запропонувати менш ціну," - сказала вона з щирою усмішкою.

"That's a beautiful choice, but if it's for your grandmother, I can offer it at a lower price," she said with a sincere smile.

Вдячний Дмитро придбав писанку і відчув у собі легкість.

Grateful, Dmytro purchased the pysanka and felt a sense of relief.

Продовжуючи прогулянку, він раптом побачив знайоме обличчя.

Continuing his walk, he suddenly spotted a familiar face.

Це була Оксана, його давня подруга, тепер власниця популярного кіоску з паскою.

It was Oksana, his longtime friend, now the owner of a popular paska stall.

"Дмитре!

"Dmytro!

Давно не бачились!

It's been a while!"

" - вигукнула Оксана.

exclaimed Oksana.

"Оксана!

"Oksana!

Ти тут працюєш?

You work here?"

" - радів він зустрічі.

he replied joyfully at the reunion.

"Так, і ти, мабуть, шукаєш паску.

"Yes, and you must be looking for paska.

Освіжи свою пам'ять, вони все ще смачні," - підморгнула вона і дала йому знижку на паску.

Refresh your memory, they're still tasty," she winked and gave him a discount on paska.

Дмитро йшов додому, тримаючи свій трофей, відчуваючи себе щасливим і вдячним.

Dmytro walked home, holding his treasures, feeling happy and grateful.

Він збагнув цінність підтримки, що його оточувала, і важливість традицій, які необхідно берегти.

He realized the value of the support surrounding him and the importance of preserving traditions.

Відчуття радості та належності огортало його.

A feeling of joy and belonging enveloped him.

Він вирішив, що тепер буде частіше відвідувати родину і друзів, і це було найкращим дарунком, який він сам міг отримати.

He decided that he would now visit family and friends more often, and that was the best gift he could receive for himself.