У великому залі Львівської національної галереї завжди панує особлива атмосфера.

In the grand hall of the Lvivska National Gallery, a special atmosphere always prevails.

Скульптури і картини здаються живими від променів весняного сонця, яке проникає крізь великі вікна.

The sculptures and paintings seem alive from the rays of the spring sun that penetrate through the large windows.

Відвідувачі поглинають мистецьку красу, проходячи між експонатами, а тихий гомін створює відчуття казкового світу.

Visitors soak up the artistic beauty, strolling among the exhibits, and the quiet murmur creates a sense of a fairy-tale world.

Серед цієї краси стояли Оксана і Тарас.

Amidst this beauty stood Oksana and Taras.

Оксана була молода художниця, яка мріяла здобути визнання своєю виставкою до Великодня.

Oksana was a young artist who dreamed of gaining recognition with her exhibition by Easter.

Вона шукала ідеальні акварелі.

She was looking for the perfect watercolors.

На полицях крамнички біля галереї було стільки різнобарвних фарб, що очі розбігалися.

On the shelves of a little shop near the gallery, there were so many colorful paints that it was overwhelming.

"Ці дивовижні," - сказав Тарас, вказуючи на набір в дерев'яній коробці.

"These are amazing," said Taras, pointing to a set in a wooden box.

"Вони чудові, але чи підходять для моєї колекції?

"They're wonderful, but do they fit my collection?"

" - запитала Оксана, вагаючись.

Oksana asked hesitantly.

Тарас знав, що Оксана була невпевнена.

Taras knew that Oksana was unsure.

Він давно мріяв запросити її до спільного проєкту.

He had long dreamed of inviting her to a joint project.

Але зараз бачачи її сумніви, вирішив допомогти їй зосередитися.

But now, seeing her doubts, he decided to help her focus.

"Я думаю, тобі потрібні ті, що намагаються відтворити кольори глечиків з писанків", - сказав він ледь посміхаючись.

"I think you need those that try to replicate the colors of Easter egg jugs," he said with a slight smile.

Оксана задумалась над його словами.

Oksana pondered his words.

Вона хотіла, щоб її картини сяяли так само, як великодні писанки, які творила її бабуся.

She wanted her paintings to shine just like the Easter eggs her grandmother created.

"Можливо.

"Maybe...

Але все ж, я не впевнена," - відповіла вона, перебуваючи у пошуках натхнення.

But still, I'm not sure," she replied, in search of inspiration.

Тарас підвів її до іншої полиці.

Taras led her to another shelf.

Там була невелика коробка з органічними фарбами.

There was a small box with organic paints.

"Це те, що тобі потрібно," - промовив Тарас переконливо.

"This is what you need," Taras said convincingly.

Оксана відкрила коробочку.

Oksana opened the box.

Кольори були яскравими і природніми — ідеальні для її задуму.

The colors were bright and natural—perfect for her concept.

Кожна фарба в ній ніби говорила до неї: "Обери мене для свого Великодня".

Each paint seemed to speak to her: "Choose me for your Easter."

Нарешті Оксана ухвалила рішення.

Finally, Oksana made a decision.

Взявши коробочку в руки, вона відчула себе впевненою.

Holding the box in her hands, she felt confident.

Так, це будуть ті фарби, які допоможуть їй втілити найсміливіші ідеї.

Yes, these would be the paints to help her realize her boldest ideas.

"Дякую, Тарасе.

"Thank you, Taras.

Я думаю, це саме те, що мені потрібно," - сказала вона з радістю в голосі.

I think this is exactly what I need," she said with joy in her voice.

Тарас посміхнувся, знаючи, що їй вдалося знайти свою дорогу.

Taras smiled, knowing she had found her path.

"А як щодо нашого проєкту?

"And what about our project?"

" - обережно запитав він.

he asked cautiously.

Оксана посміхнулась на його запитання.

Oksana smiled at his question.

"Зараз я зосереджуюсь на своїй виставці, але обіцяю, після цього ми щось придумаємо разом!

"Right now, I'm focusing on my exhibition, but I promise, afterward, we'll come up with something together!"

"Так весна принесла не тільки нові фарби для творчості, а й нові надії і мрії.

Thus, spring brought not only new colors for creativity but also new hopes and dreams.

Оксана йшла галереєю, відчуваючи легкість на душі.

Oksana walked through the gallery, feeling light-hearted.

Їй вдалося не тільки знайти ідеальні матеріали, але й зберегти баланс між своїми амбіціями і дружбою з Тарасом.

She managed not only to find the perfect materials but also to maintain the balance between her ambitions and her friendship with Taras.

І це був лише початок її великої мистецької історії.

And this was just the beginning of her great artistic story.