Літнього дня сонце щедро заливало Київ.

On a summer day, the sun generously bathed Kyiv.

М'яке сяйво проходило через велетенські вікна Музею природничої історії.

Soft light passed through the giant windows of the Museum of Natural History.

У великій залі музею було людно: сім'ї і туристи роздивлялись експонати, а діти захоплено раділи звукам динозаврів на виставці.

The large hall of the museum was crowded: families and tourists examined the exhibits, while children were thrilled by the sounds of dinosaurs at the exhibit.

Оксана, збуджена й заінтригована, гуляла між експонатами.

Oksana, excited and intrigued, wandered among the exhibits.

Вона роздумувала над важливим питанням: який подарунок вибрати для Миколи на їх ювілей.

She pondered an important question: what gift to choose for Mykola for their anniversary.

Вони любили цей музей, адже саме тут у них відбулося перше побачення.

They loved this museum because it was here that they had their first date.

Поки Микола пішов купити каву, Оксана швиденько зазирнула у музейну крамничку.

While Mykola went to buy coffee, Oksana quickly peeked into the museum shop.

Їй хотілося знайти щось дуже особливе, але вибір був обмежений: книги про історію, магніти на холодильник, реалістичні копії артефактів.

She wanted to find something very special, but the selection was limited: books on history, fridge magnets, realistic copies of artifacts.

Там вона побачила копію артефакту.

There she saw a copy of an artifact.

Це була копія старовинної амфори, такої ж, як вони разом колись бачили.

It was a copy of an ancient amphora, just like the one they once saw together.

Оксана аж затримала подих — це могло б бути ідеально!

Oksana held her breath — it could be perfect!

Але ціна змусила її задуматись.

But the price made her think twice.

Чи варто купувати дорогу річ?

Is it worth buying an expensive item?

Може, обрати щось простіше, але практичне?

Maybe she should choose something simpler but practical?

Водночас вона знала — для них важливі саме спільні спогади.

At the same time, she knew — for them, it was the shared memories that mattered.

"Може, це занадто дорого," думала Оксана, але серце підказувало інше.

"Maybe it's too expensive," Oksana thought, but her heart told her otherwise.

Повернувся Микола з двома чашками кави.

Mykola returned with two cups of coffee.

Він помітив Оксану з амфорою в руках і запитав, що сталося.

He noticed Oksana with the amphora in her hands and asked what was going on.

"Це нагадало мені наш перший візит сюди," зізналася вона.

"This reminded me of our first visit here," she confessed.

Вона пояснила свої сумніви щодо ціни.

She explained her doubts about the price.

Микола посміхнувся.

Mykola smiled.

"Наші моменти разом — це найбільша цінність," сказав він упевнено.

"Our moments together are the greatest value," he said confidently.

"Я думаю, ця амфора варта того.

"I think this amphora is worth it."

"Вони разом вирішили купити амфору.

They decided together to buy the amphora.

Але як тільки Оксана подумала, що все завершено, Микола витяг з кишені маленький сверток.

But just as Oksana thought everything was settled, Mykola pulled a small package from his pocket.

Це був кулон з символом, схожим на орнамент амфори.

It was a pendant with a symbol similar to the design on the amphora.

Вона була вражена.

She was astonished.

"Це доповнить твій вибір," сказав він з хитрим поглядом.

"This will complement your choice," he said with a sly look.

Оксана зрозуміла: найважливіша річ — це їхні спільні інтереси, спогади та підтримка.

Oksana realized: the most important thing is their shared interests, memories, and support.

Разом вони любили не лише історії, але й один одного.

Together they loved not only stories but also each other.

І в той момент сонячне проміння через вікно осяяло їх, наче підкреслюючи — справжньою цінністю є вони самі.

And at that moment, the sunbeam through the window illuminated them, as if highlighting — their true value was themselves.