У розпаленому Києві, де влітку спека сповзає з небес, мов килим зірок, офіс у бізнес-районі блукає між амбіціями і тривогами.

In the heated Kyiv, where in the summer, the heat slides down from the sky like a carpet of stars, an office in the business district wanders between ambitions and anxieties.

Великі вікна відкривають види на мегаполіс, що ніби спить під яскравим сонцем.

Large windows offer views of the metropolis, seemingly asleep under the bright sun.

Серед цього робочого виру, Оксана витягує погляд з екрану.

Amidst this work frenzy, Oksana pulls her gaze from the screen.

Її пальці легко стукають по клавіатурі, хоча розум заклопотаний зовсім іншим.

Her fingers lightly tap the keyboard, although her mind is occupied with something entirely different.

За кілька столиків від неї сидить Богдан, скромний програміст, потонулий в рядках коду.

A few desks from her sits Bohdan, a modest programmer, submerged in lines of code.

Його ім'я було на кожних устах з тих пір, як помилка з'явилася в новій розробці.

His name has been on everyone's lips since an error appeared in a new development.

Але Оксана знала: Богдан не винен.

But Oksana knew: Bohdan was not to blame.

Вона бачила, як інший колега, Віктор, неодноразово бракував в роботі, але це Богдана звинувачували.

She had seen another colleague, Viktor, repeatedly failing in his work, but it was Bohdan who was blamed.

Вибір був непростим.

The choice was not easy.

Іти проти начальства — ризик втратити й так невпевнену позицію.

Going against the management was a risk of losing an already uncertain position.

Купальська ніч ще бриніла у її пам'яті, коли танцювали навколо вогнищ, і чарівність тієї магії надихала Оксану.

The night of Kupalska still resonated in her memory, when they danced around bonfires, and the charm of that magic inspired Oksana.

Вона вирішила не мовчати.

She decided not to stay silent.

Зібравши підказки, які могли підтвердити вину Віктора, вона готувалася до вирішальної зустрічі.

Gathering hints that could confirm Viktor's guilt, she prepared for a decisive meeting.

Кабінет шефа наповнений напруженням, коли Оксана переступила поріг.

The chief's office was filled with tension as Oksana stepped over the threshold.

Пристрасно клацнула клавіша — це був сигнал початку, наче дзвінок меча перед сутичкою.

A passionate key press sounded — it was a signal of the beginning, like the ring of a sword before a clash.

Зібравшись з думками, вона виклала всі докази.

Collecting her thoughts, she laid out all the evidence.

Її голос ледве тремтів, але слова були чіткими.

Her voice barely trembled, but the words were clear.

"Ось запис програмного журналу," — пояснювала вона, — "помилка була зроблена в той момент, коли Віктор мав доступ.

"Here is the program log record," she explained, "the error was made at the moment when Viktor had access."

" Богдан сидів поруч, уважно слухаючи, як правда повільно пробивалася крізь дефіцит довіри і насторожене начальницьке обличчя.

Bohdan sat nearby, listening attentively as the truth slowly broke through the scarcity of trust and the wary face of the boss.

Після довгої паузи, начальник покивав.

After a long pause, the boss nodded.

"Зрозуміло, Оксано," — сказав він сухо.

"Understood, Oksana," he said dryly.

"Богдан не винен.

"Bohdan is not at fault."

"Усе стало на свої місця, коли справжній винуватий був названий.

Everything fell into place when the real culprit was named.

Колеги дивилися на Оксану з новим поважним блиском в очах.

Colleagues looked at Oksana with a new respectful gleam in their eyes.

Але для начальства вона залишилася потайною загрозою.

But for the management, she remained a hidden threat.

Попри це, Оксана відчула хвилю полегшення.

Despite this, Oksana felt a wave of relief.

Вийшовши з кабінету, вона відчула нову силу всередині, наче магія купальської ночі все ще світиться у ній.

Leaving the office, she felt a new strength within, as if the magic of the kupalska night still glowed within her.

Це був початок: вона усвідомила важливість боротьби за правду і цінність власних принципів.

It was a beginning: she realized the importance of fighting for the truth and the value of her own principles.

З вікон офісу Київ виглядав як ніколи живим.

From the office windows, Kyiv looked more alive than ever.

Зміна була відчутною.

The change was palpable.

І тепер, з новим відчуттям справедливості, Оксана знала, що наступний день принесе ще більше надій.

And now, with a new sense of justice, Oksana knew that the next day would bring even more hopes.