Сонце сяяло над яскравими палатками, наче килимами, рясно вкритими барвами.

The sun shone over the bright tents, like carpets richly covered in colors.

Парою літнього вітру Оксана, Микола та Василь йшли вузькою стежкою до ярмарку, що заповнив село.

With a breeze of summer wind, Oksana, Mykola, and Vasyl walked along the narrow path to the fair that filled the village.

Це був чарівний ярмарок у середньовічному стилі, де кожен міг забути про буденність.

It was a magical fair in a medieval style, where anyone could forget about the mundane.

Оксана була сповнена ентузіазму.

Oksana was full of enthusiasm.

Вона мріяла зустріти відомого лицаря, про якого в селі казали, ніби він приїхав на ярмарок.

She dreamed of meeting the famous knight, who, according to the village talk, had come to the fair.

Микола, старший брат Оксани, дивився навколо з підозрою, наче шукаючи потайні небезпеки.

Mykola, Oksana's older brother, looked around suspiciously, as if searching for hidden dangers.

Він мав надійну мету — вберегти сестру від будь-яких труднощів, що могла створити невгамовна ейфорія ярмарку.

He had a reliable goal: to protect his sister from any troubles the fair's relentless euphoria might create.

Василь, навпаки, був у захваті від галасливого веселощів.

Vasyl, on the other hand, was thrilled with the noisy fun.

Він планував брати участь у всіх конкурсах і турнірах, які тільки трапляться на очі.

He planned to participate in all the competitions and tournaments that caught his eye.

Його безтурботний характер додавав пригоди нотку непередбачуваності.

His carefree nature added a touch of unpredictability to the adventure.

Ярмарковий майдан був великий.

The fairground was large.

Повітря наповнював запах печеного м'яса та солодощів.

The air was filled with the scent of roasted meat and sweets.

Брязкіт зброї лунав із майданчика, де лицарі вимірювалися у силі.

The clash of weapons echoed from the area where knights were testing their strength.

Оксана знала, що це її шанс.

Oksana knew this was her chance.

Вона повинна знайти славнозвісного лицаря.

She had to find the famous knight.

«Миколо, може, підемо подивитися турнір ближче?

"Mykola, maybe we should go closer to watch the tournament?"

» — запитала вона, намагаючись виглядати невимушено.

she asked, trying to appear casual.

«Я бачу, що задумала, Оксана.

"I see what you're planning, Oksana.

Будь обережна», — суворо попередив брат.

Be careful," her brother sternly warned.

Оксана кивнула, але в думках уже складала план.

Oksana nodded, but in her mind, she was already forming a plan.

Вона підморгнула Василю.

She winked at Vasyl.

Той зрозумів її задум і, відволікаючи Миколу розмовами про святкові ігри, допоміг Оксані втекти.

He understood her intention and, distracting Mykola with talks about festival games, helped Oksana sneak away.

Вона пробиралася крізь натовп до шатра, де, як сказали хлопці, був той самий лицар.

She weaved through the crowd towards the tent where, as the guys said, the very same knight was.

Серце билося швидше, коли вона нарешті побачила обладунки, що сяяли на сонці.

Her heart raced when she finally saw the armor shining in the sun.

Але коли вона нарешті підійшла, її чекало здивування.

But when she finally approached, she was met with a surprise.

Лицар виявився молодим юнаком, односельцем, а не грізним воїном.

The knight turned out to be a young local boy, not a formidable warrior.

Як виявилося, справжній лицар був зайнятий підготовкою до наступного бою, і його замінили для підтримки атмосфери.

As it turned out, the real knight was occupied preparing for the next bout, and he was replaced to maintain the atmosphere.

У цей момент до Оксани підбігли Микола та Василь.

At that moment, Mykola and Vasyl ran up to Oksana.

Вони помітили переполох і зрозуміли, що не все йде, як планувалося.

They noticed the commotion and realized that not everything was going as planned.

«Оксано, все в порядку?

"Oksano, is everything okay?

Ти ж знаєш, ми завжди поруч», — підсміхаючись сказав Василь.

You know we're always nearby," Vasyl said with a grin.

Оксана посміхнулась.

Oksana smiled.

Це було нелегко, але вона зрозуміла, що справжні герої — це її друзі.

It wasn't easy, but she understood that the real heroes were her friends.

Вони разом піднімали настрій і ділились пригодами, і це було найціннішим скарбом на ярмарку.

They lifted her spirits and shared adventures, and this was the most valuable treasure at the fair.

Вечір на ярмарку закінчувався.

The evening at the fair was coming to an end.

Світло факелів освітлювало місцину.

Torchlight illuminated the area.

Оксана, оглянувшись на своїх супутників, зрозуміла, яким важливим був цей день.

Oksana, looking back at her companions, realized how important this day was.

Вона навчилася, що дружба і підтримка — кращі, ніж будь-яка мрія про лицарів.

She learned that friendship and support are better than any dream of knights.

Майбутнє обіцяло нові пригоди, і Оксана йшла поруч із друзями, знаючи, що вони — її справжні лицарі в блискучих обладунках.

The future promised new adventures, and Oksana walked alongside her friends, knowing they were her true knights in shining armor.