Ярослав вдихнув густе, вологе повітря в Туманному Болоті, оглядаючись навколо.

Ярослав took a deep breath of the thick, humid air in the Tumanne Boloto, looking around.

Кожен дерев'яний стежок вів до маленьких крамничок, де майстри продавали свої вироби.

Every wooden path led to small shops where artisans sold their crafts.

Він любив ремесла з дитинства, бо його бабуся також була талановитою рукодільницею.

He had loved crafts since childhood because his grandmother was also a talented craftswoman.

Шукаючи подарунок для сім'ї, він хотів знайти щось особливе, що нагадає йому про її тепло і любов.

While searching for a gift for his family, he wanted to find something special that would remind him of her warmth and love.

Літо в розпалі.

Summer was in full swing.

Довкола Ярослава зеленіла пшичка, і час від часу чувся крик диких качок.

Around Ярослав, the reeds turned green, and from time to time, the cries of wild ducks could be heard.

Але його очі розбігалися від кількості красивих, але однакових виробів.

But his eyes scattered at the amount of beautiful, yet similar items.

Традиційні дерев'яні ложки, вишивані рушники - все це вже було в його домі.

Traditional wooden spoons, embroidered towels—all of this was already in his home.

Грошей у нього обмаль, тож вибір ще більше звужувався.

With little money on hand, his options were even more limited.

Стряхнувши з себе хвилювання, Ярослав вирішив заглибитися в лісову гущавину болота, сподіваючись знайти щось дійсно унікальне.

Shaking off his worries, Ярослав decided to delve deeper into the forest thicket of the swamp, hoping to find something truly unique.

На шляху зустріла його Олена - місцева травниця, яка порадила не йти далі через легенди про підступи болотяної завіси.

On his way, he met Олена—a local herbalist who advised him not to go further because of legends about the treacheries of the swamp's veil.

Але цікавість підштовхнула його вперед.

But curiosity pushed him onward.

Саме там, під гіллям старого дуба, Ярослав натрапив на Богдана - старого майстра, що збирав рідкісні матеріали з болота.

There, under the branches of an old oak, Ярослав encountered Богдан—an old master gathering rare materials from the swamp.

Справжні шедеври: сережки зі срібною лускою, фігурки з болотяного вапняку.

Genuine masterpieces: earrings with silver scales, figures made of swamp limestone.

Але ціни - вищі, ніж міг собі дозволити.

But the prices were higher than he could afford.

Відчуваючи розчарування, Ярослав поділився своєю історією про бабусю з Богданом.

Feeling disappointed, Ярослав shared his story about his grandmother with Богдан.

Розповідаючи про звичку вечорами шити іграшки, про їхні спільні вечори, наповнені чаєм і розповідями про давні часи.

He spoke of their evenings spent sewing toys and their shared nights filled with tea and stories of old times.

Це зворушило старого майстра, і він запропонував обмін: дав Ярославу виріб, якщо той віддасть щось важливе для нього.

This touched the old master, and he offered a trade: he would give Ярослав an item if he gave something important in return.

Ярослав вагаючись дістав з кишені бабусин кулон - неначе зшитий сенами спогадів.

Ярослав, hesitating, took his grandmother's pendant from his pocket—seemingly sewn with threads of memories.

Зв'язок між поколіннями, пам'ять, що не зникає.

A connection between generations, a memory that does not fade.

Обмін був справедливий, адже ціни були в серці.

The exchange was fair, as prices were found in the heart.

Ярослав згадав, що найцінніше - це не речі, а зв'язок з рідними людьми.

Ярослав remembered that the most valuable things are not objects, but the connection with loved ones.

З новим скарбом у рюкзаку він пішов назад, знаючи, що бабуся була б пишалася ним.

With a new treasure in his backpack, he went back, knowing his grandmother would be proud of him.

Спомин про той день і про тепліну Бога запанував у його серці довше, ніж будь-який ремеслений виріб міг би зберігатися.

The memory of that day and the warmth of Богдан lingered in his heart longer than any crafted item could ever last.

І хоча він повернувся додому з новим скарбом, справжнім здобутком стало те, що він зрозумів: зв'язок із бабусею був завжди поруч, у його серці.

And although he returned home with a new treasure, the true gain was realizing that his connection with his grandmother was always with him, in his heart.