Осінь принесла дощі та легкий вітер.

Autumn brought rain and a light breeze.

Дерева в Черкасах сяяли жовтими і червоними кольорами.

The trees in Cherkasy shone with yellow and red colors.

Це було нове місто для Олеся та Максима.

This was a new city for Olesya and Maksym.

Вони щойно переїхали сюди з родиною.

They had just moved here with their family.

Олеся, 25-річна сестра, відчула, що повинна допомогти брату.

Olesya, the 25-year-old sister, felt that she should help her brother.

Максим був лише 12, але вже сумував за старими друзями.

Maksym was only 12, but he already missed his old friends.

Одного суботнього ранку, Олеся вирішила провести день з Максимом.

One Saturday morning, Olesya decided to spend the day with Maksym.

Вона прочитала про "Кавову Ростику Черкас" і вирішила: це ідеальне місце.

She read about "Кавова Ростику Черкас" ("Kavova Rystyka Cherkas") and decided: this was the perfect place.

Вони йшли тихими вуличками, ковзаючи під ногами килимом з опалого листя.

They walked along quiet streets, sliding their feet on a carpet of fallen leaves.

Максим ішов тихо, часто заглядаючи в телефон.

Maksym walked silently, often glancing at his phone.

Коли вони зайшли в кав'ярню, їх зустріли приємний аромат кави і м’яка музика.

When they entered the coffeehouse, they were greeted by the pleasant aroma of coffee and soft music.

Всередині було тепло і затишно.

Inside, it was warm and cozy.

Стелажі були заповнені баночками з різними сортами кави, а велике вікно виходило на дерева з пишними осінніми листям.

The shelves were filled with jars of different types of coffee, and a large window overlooked the trees with lush autumn leaves.

"Привіт!

"Hello!

Як справи?

How are you?"

" – привітала їх Яра, привітна бариста з яскравими очима.

greeted them Yara, a friendly barista with bright eyes.

Олеся трохи розмовляла з нею про кафе, а Максим стояв в стороні, дивлячись на кавомолку.

Olesya chatted with her a little about the café, while Maksym stood to the side, looking at the coffee grinder.

Раптом Яра звернулася до Максима: "Ти з Черкас?

Suddenly, Yara addressed Maksym: "Are you from Cherkasy?

Хочеш дізнатися, як ми робимо найсмачнішу каву?

Want to learn how we make the tastiest coffee?"

" Максим трохи наблизився, зацікавившись.

Maksym moved a bit closer, interested.

Яра почала розповідати про кавові зерна, звідки вони приїжджають, як їх обсмажують.

Yara began to tell about coffee beans, where they come from, and how they are roasted.

Вона показала, як працює кавомолка.

She showed him how the coffee grinder works.

Максим заглядав усередину і слухав з увагою.

Maksym peeked inside and listened attentively.

Олеся помітила зміни в братові.

Olesya noticed a change in her brother.

Він більше не дивився в телефон, а уважно слухав.

He no longer looked at his phone but listened intently.

Вона зрозуміла, що важливо бути терплячою.

She realized that patience was important.

Малі зміни можуть призвести до великих результатів.

Small changes can lead to big results.

Після цього вони сіли за маленький столик біля вікна.

Afterwards, they sat at a small table by the window.

Максим замовив гаряче какао, а Олеся – мокачино.

Maksym ordered hot cocoa, and Olesya a mochaccino.

Вони розмовляли про кав'ярню, місто і те, що чекає їх попереду.

They talked about the coffeehouse, the city, and what awaited them ahead.

Коли вони йшли додому, обидва посміхались.

As they walked home, both were smiling.

Олеся відчула полегшення.

Olesya felt relieved.

Вона знала, що буде далі знаходити нові способи залучити Максима до життя в Черкасах.

She knew she would continue finding new ways to engage Maksym in life in Cherkasy.

Тепер у ній була надія, що її молодший брат скоро знайде своє місце в новому домі.

Now, she had hope that her younger brother would soon find his place in their new home.