Київ завжди живий, особливо восени на Андріївському узвозі.

Kyiv is always alive, especially in the fall on Andriyivskyy Descent.

Листя забарвлюється у золоті й червоні відтінки, називаючи людей на прогулянку.

The leaves turn into golden and red shades, inviting people for a walk.

Повітря наповнюється ароматом смажених каштанів.

The air is filled with the aroma of roasted chestnuts.

Звуки ринків та розговори людей розливаються вулицями.

Sounds of markets and people's conversations spill over the streets.

Саме тут, серед цих барв і мелодій, Олексій зупинився на краю свого новго життя – сьогодні його перший день як вуличного музиканта.

It is here, among these colors and melodies, that Oleksiy paused at the edge of his new life – today is his first day as a street musician.

Олексій тримав гітару в руках.

Oleksiy held the guitar in his hands.

Він відчував, як його серце било швидше від хвилювання.

He felt his heart beating faster with excitement.

Він мріяв про цей момент довго, але тепер страх пересилював його натхнення.

He had dreamed of this moment for a long time, but now fear was overpowering his inspiration.

Олексій зробив глибокий вдих, згадуючи, чому він тут.

Oleksiy took a deep breath, remembering why he was here.

Він мрія про музику, яка зачарує серця людей.

He dreamed of music that would enchant people's hearts.

Але ось Борист – відомий вуличний музикант, що вже зібрав довкола себе чималеньке коло слухачів.

But there was Borys – a well-known street musician who had already gathered quite a crowd of listeners around him.

“Я можу це зробити,” — сказав собі Олексій тихенько, натиснувши на перші акорди.

"I can do this," Oleksiy said to himself quietly, pressing the first chords.

Кілька людей зупинилися.

A few people stopped.

Але Борист гравав гучніше і ще жвавіше, привертаючи увагу більше уваги.

But Borys played louder and more lively, attracting more attention.

Олексій зітхнув, відчуваючи, як його впевненість втрачає ґрунт.

Oleksiy sighed, feeling his confidence losing ground.

Раптом, серед натовпу, він помітив Катерину.

Suddenly, among the crowd, he noticed Kateryna.

Вона зупинилася, слухаючи його музику з м'якою усмішкою на обличчі.

She stopped, listening to his music with a gentle smile on her face.

Цей погляд надихнув Олексія.

That look inspired Oleksiy.

Він вирішив грати душевну українську народну пісню, знайому кожному, хто виріс на цих вулицях.

He decided to play a soulful Ukrainian folk song, familiar to everyone who grew up on these streets.

Звучала музика, і натовп, як на диво, почав збиратися його навколо.

The music played, and the crowd, surprisingly, began to gather around him.

Катерина стояла першою, а за нею йшли інші.

Kateryna stood first, followed by others.

Її очі сяяли, а серце Олексія налилося теплом.

Her eyes shone, and Oleksiy's heart filled with warmth.

Його пальці летіли по струнах, мелодія заповнювала повітря, утворюючи особливий зв’язок.

His fingers flew over the strings, the melody filled the air, forming a special bond.

Коли пісня закінчилася, у натовпі з’явилися оплески і радісні вигуки.

When the song ended, applause and joyful cheers erupted from the crowd.

Олексій з усмішкою поглянув на Катерину і на людей навколо.

Oleksiy smiled as he looked at Kateryna and the people around him.

Він відчував себе частиною чогось більшого.

He felt part of something bigger.

До нього підійшов організатор свята, вражений його виступом.

An organizer of the event approached him, impressed by his performance.

Він запросив Олексія виступити на святкуванні місцевого Урожайного фестивалю.

He invited Oleksiy to perform at the local Harvest Festival.

Це був момент, коли його мрія зробити музику своїм життям, нарешті, стала реальністю.

This was the moment when his dream of making music his life finally became a reality.

Олексій побачив Катерину, вона підійшла і сказала: "Твоя музика наповнила цей день світлом".

Oleksiy saw Kateryna; she approached and said: "Your music filled this day with light."

Він подякував їй і відчув, що знайшов своє місце, здолавши страх і відкривши для себе нові горизонти.

He thanked her and felt he had found his place, overcoming fear and opening new horizons for himself.

Він відчув, що знайшов своє покликання – робити людей щасливими через музику.

He felt he had found his calling – to make people happy through music.