На вулиці Верховній збирався вечір, а ринок починав потроху закриватися.

On Vulytsi Verkhovnii, evening was gathering, and the market was starting to slowly close.

Холодний вітер легенько грався жовтими й червоними листочками, що падали на бруківку.

The cold wind gently played with yellow and red leaves falling on the cobblestone.

Вулиця була живою, сповнена ароматами свіжих овочів і фруктів.

The street was lively, filled with the aromas of fresh vegetables and fruits.

Це був осінній день, незабаром мав настати Геловін, і в лотках виблискували гарбузи та жовті кукурудзи.

It was an autumn day, and Halloween was soon to come, with pumpkins and yellow corn shining in the stalls.

Олена, молода жінка з теплим серцем, впевнено крокувала між рядами продавців.

Olena, a young woman with a warm heart, confidently walked between the rows of vendors.

Їй дуже хотілося спекти особливий яблучний пиріг для сімейної вечері.

She very much wanted to bake a special apple pie for the family dinner.

Але, здається, усі яблука вже розкупили.

But it seemed that all the apples had already been bought.

Олена знала, що її родина дуже любить її пироги, і вона прагнула зробити все на найвищому рівні.

Olena knew her family loved her pies very much, and she aimed to do everything at the highest level.

Ринок був переповнений.

The market was crowded.

Юрій, чоловік Олени, допомагав їй нести кошик з покупками, а малий Саша розглядав усі атракції ринку з захопленням.

Yuriy, Olena's husband, was helping her carry the basket of groceries, while little Sasha was eagerly looking at all the attractions of the market.

Але Олена не могла знайти ті самі яблука, які їй потрібні.

But Olena couldn't find the exact apples she needed.

Раптом світло вечірніх ліхтарів почало впадати на її обличчя.

Suddenly, the light from the evening lanterns began to fall on her face.

Невдовзі ринок мав зачинитися.

The market was about to close soon.

"Ми знайдемо їх," - заспокоював її Юрій.

"We'll find them," Yuriy reassured her.

Олена вирішила діяти інакше.

Olena decided to try another approach.

Вона попрямувала в непомічену частину ринку, де часто залишаються дрібні продавці.

She headed to an unnoticed part of the market, where small vendors often remained.

Там все ще були ті, хто поволі збирали свої товари назад у коробки.

There were still those who were slowly packing their goods back into boxes.

Тоді вона побачила їх — невеличку ящик з яблуками.

Then she saw them — a small crate of apples.

Вони були такі червоні, ніби тільки що зірвані з дерева.

They were so red as if just plucked from the tree.

Простягнувши руку, вона відчула, що вони ще теплі від сонця.

Extending her hand, she felt that they were still warm from the sun.

"Ось вони!

"Here they are!"

" – з захопленням вимовила Олена.

Olena exclaimed with excitement.

Продавець усміхнувся й швидко загорнув яблука у папір.

The vendor smiled and quickly wrapped the apples in paper.

Олена простягнула гроші, дякуючи йому.

Olena handed over the money, thanking him.

Відчуття радості наповнило її.

A feeling of joy filled her.

"Ну все," - сказала вона, "тепер ми готові.

"Well, that's it," she said, "now we're ready."

"Дорогою назад додому, Олена відчувала легкість у душі.

On the way back home, Olena felt a lightness in her soul.

Вона зрозуміла, що не завжди все повинно бути ідеальним, щоб бути прекрасним.

She realized that not everything had to be perfect to be beautiful.

Іноді достатньо довіритися серцю і вірити у незвичайні миті, що приносять щастя.

Sometimes it's enough to trust your heart and believe in the extraordinary moments that bring happiness.

Так, зараз вона поспішала додому, щоб приготувати свій знаменитий пиріг.

Yes, she was now hurrying home to prepare her famous pie.

І хоча всі товари були на межі прострочення, любов, з якою вона робила ці речі, робила їх безцінними.

And although all the groceries were on the verge of expiration, the love with which she made these things made them invaluable.

Той вечір зібрав усю родину за столом, і кожен шматок пирога був сповнений теплом та ніжністю, яку вклала Олена у своє творення.

That evening gathered the whole family around the table, and every piece of pie was filled with the warmth and tenderness that Olena had put into her creation.

І цей непомітний момент на ринку став не лише пригодою, а й уроком для неї.

And that unnoticed moment at the market became not only an adventure but also a lesson for her.