Київська школа оживала під шурхіт осіннього листя.

The Kyivska shkola came to life with the rustle of autumn leaves.

Учні поспішали до класів, хизуючись кольоровими шалями та теплими шарфами.

Students rushed to their classes, showing off their colorful shawls and warm scarves.

Оксана, котра завжди знаходила затишок в своєму скетчбуці, із зацікавленістю дивилася на стіни школи.

Oksana, who always found comfort in her sketchbook, looked curiously at the walls of the school.

Серед усього мистецтва, що прикрашало стіни, було одне зображення, яке тримало її увагу — величезна фреска з квітами та обличчями, що плелися в дивовижну історію.

Among all the art that decorated the walls, there was one image that held her attention — a huge mural with flowers and faces woven into a wonderful story.

Але сьогодні фрески не було.

But today the mural was gone.

Оксана надруківала своє запитання в голові.

Oksana printed her question in her mind.

Як таке могло статися?

How could this happen?

Вона була впевнена, що потрібно знайти правду.

She was determined to find the truth.

Оксана знала, що треба запросити Дмітра та Юрія.

Oksana knew she needed to enlist Dmytro and Yuriy.

Вони — кращі друзі, і разом завжди знаходили рішення для найважчих задач.

They were best friends, and together they always found solutions to the toughest problems.

Дмітр був природженим детективом.

Dmytro was a natural detective.

Його цікавість часто рятувала їх у складних ситуаціях.

His curiosity often saved them in difficult situations.

А Юрій, хоча й був тихим, завжди стояв на захисті своїх друзів, готовий до будь-якої небезпеки.

And Yuriy, though quiet, always stood up for his friends, ready for any danger.

"Друзі, фреска зникла", — оголосила Оксана, коли зібрала їх на шкільному подвір’ї.

"Friends, the mural is gone," announced Oksana when she gathered them in the schoolyard.

"Ми повинні з'ясувати, що сталося".

"We need to find out what happened."

Дмітр задумався.

Dmytro pondered.

"Можливо, це просто розіграш?

"Maybe it's just a prank?

Або хтось з новачків вирішив пожартувати?

Or did one of the newcomers decide to joke around?"

"Юрій похитав головою.

Yuriy shook his head.

"Не думаю.

"I don't think so.

Здається, тут щось більше, загадкове.

It seems there's something more, something mysterious."

"Незважаючи на плутанину в школі, трійка друзів почала своє власне розслідування.

Despite the confusion at the school, the trio of friends began their own investigation.

Спочатку вони опитали вчителів і студентів.

Initially, they interviewed teachers and students.

Але кожен розповідав різні версії подій.

But everyone told different versions of events.

З'являлися чутки про вандалізм, заміну фрески на нову картину або навіть про те, що це всього лише міф.

Rumors emerged about vandalism, the mural being replaced with a new painting, or even that it was just a myth.

Одного дня після уроків, вони вирішили дослідити підвал школи.

One day after classes, they decided to explore the school's basement.

Там находився доступ до старих документацій та архівів.

There, access to old documents and archives existed.

Коли вони тихо прокралися вниз, почулося шарудіння.

As they quietly sneaked downstairs, a rustling sound was heard.

Наступні хвилини заскочили їх знушуру — перед ними стояв шкільний завідувач — Василь Петрович.

The next moments caught them off guard — standing before them was the school custodian, Vasyl Petrovych.

"Що ви тут робите?

"What are you doing here?"

" — суворо запитав він.

he sternly asked.

Оксана зробила крок вперед.

Oksana stepped forward.

"Ми шукаємо відповідь на запитання про фреску, яка зникла".

"We're seeking an answer about the mural that disappeared."

Василь Петрович задумливо подивився на них, а тоді усміхнувся.

Vasyl Petrovych looked at them thoughtfully, then smiled.

"А ви знаєте, що ця фреска на реставрації?

"You know, that mural is under restoration?

Її зняли, аби поновити кольори, які вигорали.

It was taken down to refresh the colors that had faded."

"Трійка друзів з полегшенням зітхнула.

The trio of friends sighed with relief.

Оксана відчула, як з пліч знімається тягар.

Oksana felt a weight lift off her shoulders.

Відчуваючи гордість і вдячність, вона подумала про силу дружби.

Feeling proud and grateful, she thought about the power of friendship.

Незабаром відновлена фреска знову заняла своє місце на стіні, і ніщо не заважало Оксані насолоджуватися її красою.

Soon, the restored mural returned to its place on the wall, and nothing prevented Oksana from enjoying its beauty.

Вона навчилася цінувати підтримку своїх друзів і вмілість співпраці, неймовірно вдячна за їхню невтомності та наполегливість.

She learned to appreciate the support of her friends and the ability to work together, incredibly grateful for their tirelessness and perseverance.

І так, у цієї маленької трійки залишилася нова історія для розповіді.

And so, this little trio had a new story to tell.

Усі залишилися з уроком, а школу знов прикрасило прекрасне мистецтво.

Everyone left with a lesson, and the school was once again adorned with beautiful art.