Осіннє сонце гріло крізь жовто-червоні дерева шкільного подвір'я в Києві.

The autumn sun warmed through the yellow-red trees of the school yard in Kyiv.

Учні принесли гарбузи, солому і прикраси, щоб підготуватися до Великого Осіннього Фестивалю.

Students brought pumpkins, straw, and decorations to prepare for the Grand Autumn Festival.

Старшокласники ставили столи, виставляли свої роботи — картини, вироби, випічку.

The senior students were setting up tables, displaying their works—paintings, crafts, baked goods.

Це був час, коли кожен міг проявити себе.

It was a time when everyone could showcase themselves.

Серед учеників була тихенька і замислена восьмикласниця Олеся.

Among the students was a quiet and pensive eighth-grader named Olesia.

Вона любила малювати і мріяла виграти конкурс на кращу картину.

She loved to paint and dreamed of winning the best painting contest.

Але в неї бракувало упевненості.

But she lacked confidence.

Вона знала, що є й інші талановиті учні, такі як Юрій.

She knew there were other talented students, like Yurii.

Юрій був популярний у школі й часто брав участь у різних заходах.

Yurii was popular at school and often participated in various events.

Схований від чужих очей, він любив малювати, але боявся, що друзі засміються.

Hidden from others' eyes, he loved to paint but feared his friends would laugh.

Олеся думала, що Юрій кращий за неї, і це ще більше додавало їй невпевненості.

Olesia thought Yurii was better than her, which added to her insecurity.

"Олесю, ти повинна взяти участь!

"Olesia, you have to participate!"

" - наполягала її подруга Надія.

insisted her friend Nadiia.

"Ти завжди добре малюєш.

"You always paint well.

Що тобі заважає?

What's holding you back?"

""У мене немає достатньо хороших матеріалів", - зітхнула Олеся.

"I don't have good enough materials," sighed Olesia.

"Давай я допоможу", - усміхнулася Надія.

"Let me help," smiled Nadiia.

"І, може, попросимо поради у Юрія?

"And maybe we could ask Yurii for advice?

Він, здається, теж тихенько малює.

It seems he secretly paints too."

"Олеся засумнівалася, але зрозуміла, що їй нічого втрачати.

Olesia hesitated but realized she had nothing to lose.

Разом з Надією вони підійшли до Юрія.

Together with Nadiia, they approached Yurii.

"Юрію, нам потрібна твоя допомога", - почала Олеся.

"Yurii, we need your help," began Olesia.

"Ми знаємо, що ти гарно малюєш.

"We know you paint well.

Чи можеш ти підказати, які матеріали краще використати?

Could you suggest which materials are best to use?"

"Юрій здивувався, але потім усміхнувся.

Yurii was surprised but then smiled.

"Звісно, я з радістю допоможу.

"Of course, I'd be glad to help.

Мені теж цікаво поділитися своїми ідеями.

I'm also interested in sharing my ideas."

"Вони разом вибирали матеріали, спілкувалися про техніки і плани.

Together they chose materials, discussed techniques, and made plans.

Це було нове для юних художників, але захоплювало їх.

It was something new for the young artists, but it excited them.

І ось настав день фестивалю.

And soon, the day of the festival arrived.

Фестиваль буйно розкрився на подвір'ї школи.

The festival vividly unfolded in the school yard.

Юрій несподівано вирішив показати свою картину на конкурсі.

Unexpectedly, Yurii decided to show his painting in the contest.

Його картина викликала захоплення.

His painting stirred admiration.

Це дало Олесі сміливість — вона виставила свою роботу поруч.

This gave Olesia courage—she displayed her work next to his.

Учні зібралися, щоб побачити її.

Students gathered to see it.

Картина Олесі зворушила всіх.

Olesia's painting touched everyone.

Вона передала ніжність осені та тихий шарм шкільних днів.

It conveyed the tenderness of autumn and the quiet charm of school days.

Журі оцінило її унікальний підхід і присудило спеціальну відзнаку.

The jury appreciated her unique approach and awarded her a special distinction.

Юрій підійшов до Олесі: "Твоя картина справді чудова.

Yurii approached Olesia: "Your painting is truly wonderful.

Я завжди знав, що ти талановита.

I always knew you were talented."

"Олеся почервоніла.

Olesia blushed.

"Дякую тобі за натхнення.

"Thank you for the inspiration.

Мені було важко повірити в себе.

It was hard for me to believe in myself."

"Вони обмінялися посмішками й зрозуміли, що поділилися чимось більшим, ніж просто конкурс.

They exchanged smiles and realized they had shared something more than just a contest.

У них з'явилася дружба, заснована на щирих інтересах і підтримці.

They had formed a friendship built on genuine interests and support.

Цей Осінній Фестиваль став особливим.

This Autumn Festival became special.

Олеся навчилася вірити в себе, а Юрій зрозумів, що не варто приховувати те, що любиш.

Olesia learned to believe in herself, and Yurii understood that there is no need to hide what you love.

Разом вони відкрили новий розділ у своєму житті, де мистецтво об'єднує людей і додає кольорів будням.

Together they opened a new chapter in their lives, where art unites people and adds colors to everyday life.