Осінь в Києві прекрасна.

Autumn in Kyiv is beautiful.

Золоті куполи Михайлівського Золотоверхого монастиря блищать під сонцем.

The golden domes of Mykhailivskyi Zolotoverkhyi Monastery shine under the sun.

Навколо скидають листя старі дерева, заповнюючи повітря запахом листопаду.

Around, old trees shed their leaves, filling the air with the scent of fall.

Це ідеальне місце для тих, хто шукає спокою в місті, яке завжди в русі.

It is the perfect place for those seeking peace in a city that is always on the move.

Михайло, студент університету, повільно йде до монастиря.

Mykhailo, a university student, is slowly walking towards the monastery.

Він завжди дуже добре вчиться, але сьогодні він тривожиться.

He is always a very good student, but today he is anxious.

Завтра важливий іспит з історії.

Tomorrow is an important history exam.

Михайло нервується, бо переживає, що може не впоратися.

Mykhailo is nervous because he is worried that he might not manage it.

З ним поруч його найкраща подруга Лариса.

Beside him is his best friend, Larysa.

Вона завжди знає, як підбадьорити.

She always knows how to cheer him up.

— Михайле, все буде добре, — каже Лариса, намагаючись заспокоїти друга.

— Mykhailo, everything will be fine, — says Larysa, trying to calm her friend.

— Ти вже стільки підготувався.

— You've prepared so much already.

Іноді важливо просто відпочити.

Sometimes, it's important just to relax.

Михайло дивиться на золоті куполи і відчуває, як хвилі тривоги потроху стихають.

Mykhailo looks at the golden domes and feels the waves of anxiety slowly subside.

Він знає, що Лариса права.

He knows that Larysa is right.

Вони сідають на лавку, навколо танцюють осінні листя.

They sit on a bench as autumn leaves dance around them.

— Знаєш, це місце завжди допомагає мені зібратися, — говорить Михайло.

— You know, this place always helps me gather my thoughts, — says Mykhailo.

— Тут якось легше дихати.

— It's somehow easier to breathe here.

Лариса посміхається.

Larysa smiles.

Разом вони говорять про історію, про важливі події, що вивчали на лекціях.

Together, they talk about history and important events they studied in their lectures.

Із часом тривога Михайла зникає.

Over time, Mykhailo's anxiety fades away.

Він розуміє, що бачив це вже сто разів і точно знає, як правильно відповідати.

He realizes he has seen this a hundred times before and knows exactly how to answer correctly.

Наступного дня Михайло йде на іспит.

The next day, Mykhailo goes to the exam.

Він спокійний і впевнений у собі.

He feels calm and confident.

Він згадує розмови з Ларисою під куполами монастиря, відчуває себе готовим і налаштований на успіх.

He recalls the conversations with Larysa under the monastery's domes, feeling ready and set for success.

Після іспиту вони знову зустрічаються під величними деревами монастиря.

After the exam, they meet again under the majestic trees of the monastery.

— Як відчуття?

— How do you feel?

— питає Лариса з посмішкою.

— asks Larysa with a smile.

— Краще, ніж я думав, — радісно відповідає Михайло.

— Better than I thought, — replies Mykhailo joyfully.

Він відчуває, що зумів подолати свою тривогу.

He feels like he's managed to overcome his anxiety.

Тепер він знає: з підтримкою друзів і правильним настроєм можна впоратися з будь-якими труднощами.

Now he knows: with the support of friends and the right mindset, any difficulties can be overcome.

За день до іспиту, гострота його хвилювання відступила, залишивши місце для впевненості і спокою — ось такою була важлива зміна в його житті.

The day before the exam, the sharpness of his worries receded, leaving room for confidence and calm — such was the important change in his life.