Львів напередодні Різдва перетворюється на казку.

L'viv on the eve of Christmas transforms into a fairy tale.

Площа Ринок наповнена вогниками, запахами кориці та смаколиків.

Ploshcha Rynok is filled with lights, the scent of cinnamon, and treats.

Усе місто, як би вдягнене у святковий одяг, а повітря холодне й свіже, нагадує про наближення зими.

The whole city appears to be dressed in festive attire, and the air is cold and fresh, reminding one of the approaching winter.

Оксана стояла біля прилавку з ручними прикрасами.

Oksana stood by the stall with handmade decorations.

У її серці жило бажання знову відчути ту чарівну атмосферу, яку пам’ятала з дитинства.

In her heart lived the desire to once again feel that magical atmosphere she remembered from childhood.

Вона ніжно перебирала скляні ялинкові прикраси, згадуючи, як у дитинстві разом з сім'єю вона прикрашала ялинку.

She gently picked through the glass Christmas ornaments, recalling how she used to decorate the tree with her family as a child.

Це були неповторні моменти радісних свят.

Those were unique moments of joyful celebrations.

Іван прогулювався довкола, спостерігаючи за натовпом.

Ivan strolled around, observing the crowd.

Він завжди любив відвідувати цей ринок, бо це було його традиційне місце з бабусею.

He always loved visiting this market because it was his traditional place with his grandmother.

Тепер, коли вона відійшла, ринок став місцем пам'яті, віддушиною для його душі.

Now that she had passed, the market had become a place of memory, a solace for his soul.

Іван не був впевнений, чи знайде він тут когось, хто розділить його ностальгію, але все ж таки сподівався.

Ivan wasn't sure if he would find someone here who shared his nostalgia, but he still had hope.

Наблизившись до прилавку з прикрасами, Іван зауважив Оксану.

Approaching the stall with ornaments, Ivan noticed Oksana.

Її обличчя освітило усмішкою, коли вона побачила, як майстер виточює дерев’яну зірочку.

Her face lit up with a smile as she saw the craftsman shaping a wooden star.

Йому стало цікаво: вона дивилася на прикраси так, наче бачила щось знайоме, щось дороге серцю.

He became curious; she was looking at the decorations as if she saw something familiar, something dear to her heart.

Іван вирішив підійти ближче.

Ivan decided to come closer.

"Це, мабуть, стара традиція?

"Is this, perhaps, an old tradition?"

" — запитав він, вказуючи на прикраси.

he asked, pointing at the decorations.

Оксана подивилася на нього і кивнула: "Так, нагадує мені моє дитинство.

Oksana looked at him and nodded, "Yes, it reminds me of my childhood.

Як ваші свята?

How are your holidays?"

" Це питання здавалося простим, але воно торкнуло Івана.

This question seemed simple, but it touched Ivan.

Вони розмовляли, ділячись спогадами про сімейні вечори, бабусині рецепти та улюблені різдвяні моменти.

They talked, sharing memories of family evenings, grandmother's recipes, and favorite Christmas moments.

І тут, зненацька, почав падати сніг.

And then, suddenly, it began to snow.

Це було так несподівано, ніби сама природа вирішила додати трохи магії до їхньої зустрічі.

It was so unexpected, as if nature itself decided to add a bit of magic to their meeting.

Сніжинки плавно танцювали у повітрі, як у дитячій казці.

Snowflakes danced smoothly in the air, like in a children's fairy tale.

Оксана й Іван засміялися, радіючи спільній прекрасній хвилі.

Oksana and Ivan laughed, rejoicing in the shared beautiful moment.

В кінці цього чарівного вечора вони вирішили залишити один одному контакти.

At the end of this magical evening, they decided to exchange contacts.

Їхні серця були сповнені нового тепла та надії.

Their hearts were filled with new warmth and hope.

Пішовши з ринку, Оксана відчула, що може довіряти новим знайомствам, а Іван відчув, що знову знайде радощі свята, які колись так цінував.

As they left the market, Oksana felt she could trust new acquaintances, and Ivan felt that he could find the joy in the holidays that he once cherished.

Наступного разу вони зустрінуться не як незнайомці, а як друзі, які вже поділили щось важливе.

The next time they would meet not as strangers, but as friends who had already shared something important.

Це була початок нової історії в їхньому житті - історії, сповненої різдвяного дива та людської щирості.

It was the beginning of a new story in their lives—a story filled with Christmas wonder and human sincerity.