Холодний вітер зимової ночі шепотів крізь руїни Херсонеса.

The cold wind of the winter night whispered through the ruins of Khersones.

Оксана, в затишному пальті, оглядалась навколо.

Oksana, wrapped in a cozy coat, looked around.

Вона знала, що це місце має потаємну історію, і її мета — віднайти щось, що пройняло б цим духом.

She knew that this place held a hidden history, and her goal was to find something that would be imbued with this spirit.

Руїни стояли велично, мовчазні свідки минулих епох, під сірим зимовим небом.

The ruins stood majestically, silent witnesses of past eras, under the gray winter sky.

Неподалік шуміла жвавим життям ринок.

Nearby, a bustling market teemed with life.

Яскраві ялинкові прикраси блищали, створюючи контраст із величною тишею руїн.

Bright Christmas decorations sparkled, creating a contrast with the majestic silence of the ruins.

Попри зимову холоднечу, Святвечір щедро віщав про себе.

Despite the winter chill, Christmas Eve announced itself generously.

Оксана пробиралася поміж багатьох наметів, шукаючи сувенір, який принесе додому часточку цього місця.

Oksana made her way through numerous stalls, searching for a souvenir that would bring home a piece of this place.

На її шляху було безліч дрібничок, проте нічого не здалося їй справжнім.

Along her path were many trinkets, yet nothing seemed authentic to her.

Вона стиснула губи, розуміючи свою дилему.

She pressed her lips together, recognizing her dilemma.

Зненацька її погляд зустрівся з Дмитром, місцевим гідом.

Suddenly, her gaze met Dmytro, a local guide.

Він зауважив її нерішучість і попрямував їй на допомогу.

He noticed her indecision and approached to help.

"Ви шукаєте щось справжнє?" — запитав він з усмішкою.

"Are you looking for something genuine?" he asked with a smile.

"Так, я хочу щось особливе... щось, що представить цю місцевість і дух Різдва."

"Yes, I want something special... something that represents this area and the spirit of Christmas."

Дмитро задумався і, глянувши в напрямку намету, сказав: "Ідіть до Ярослава.

Dmytro thought for a moment and, glancing towards a tent, said, "Go to Yaroslav.

Він майстер на всі руки, а його вироби — справжні скарби."

He's a master of all trades, and his creations are true treasures."

Оксана підійшла до намету Ярослава.

Oksana approached Yaroslav's tent.

Він вітав її теплим поглядом і почав показувати свої роботи.

He greeted her with a warm look and began showing his works.

Вона обрала маленьку, глиняну фігурку.

She chose a small clay figurine.

Ярослав пояснив, що вона виготовлена стародавнім способом, з якого колись починалося мистецтво цього регіону.

Yaroslav explained that it was made using an ancient method, from which the art of this region once began.

Оксана уважно тримала фігурку, відчуваючи тепло, що лилось від неї, попри холод.

Oksana carefully held the figurine, feeling the warmth emanating from it despite the cold.

Це був той сувенір, який вона шукала.

This was the souvenir she had been searching for.

Вона усвідомила, яка це радість - знайти справжнє, щире і непідробне символічне сполучення минулого і сьогодення.

She realized the joy of finding something genuine, sincere, and unadulterated, a symbolic connection of past and present.

Із фігуркою в руках вона відчула себе частиною цього місця, частиною історії.

With the figurine in her hands, she felt like a part of this place, a part of history.

Її серце наповнилося теплом і розумінням суті Різдва — воно про зв’язок і про збереження автентичності.

Her heart filled with warmth and understanding of the essence of Christmas—it’s about connection and preserving authenticity.

Придбати фігурку у Ярослава стало не просто покупки сувеніром, а знайти справжню дорогу в серце Херсонеса, яка буде з нею завжди.

Purchasing the figurine from Yaroslav became not just buying a souvenir, but finding a true path to the heart of Khersones, which would stay with her forever.