У зимовому ранку, коли сніг покривав всю землю білою ковдрою, лікарня не спала.

On a winter morning, when snow covered the entire land with a white blanket, the hospital didn't sleep.

Ірина ходила по коридорах психіатричного відділення, вітаючи пацієнтів і колег.

Iryna walked through the corridors of the psychiatric department, greeting patients and colleagues.

В її серці завжди жила мрія: вирватися з повсякденності.

In her heart, there always lived a dream: to break away from everyday life.

Але ця зима принесла їй щось нове — Василя.

But this winter brought her something new — Vasyl.

Василь багато років доживав у лікарні.

Vasyl had been living at the hospital for many years.

Його розум блукав, але в очах була тиха мудрість.

His mind wandered, but there was quiet wisdom in his eyes.

Ірина відчувала, що десь у нього є важлива частина, прихована серед спогадів про рідний дім.

Iryna felt that somewhere inside him there was an important part, hidden among memories of his native home.

Вона вирішила: цього Різдва вона повинна допомогти йому повернутися туди, хоча б на один день.

She decided: this Christmas she must help him return there, if only for one day.

Олег, практичний колега Ірини, завжди дотримувався правил.

Oleh, a practical colleague of Iryna, always followed the rules.

Коли Ірина розповіла йому про свій намір, він спочатку заколивався.

When Iryna told him of her intention, he hesitated at first.

"Це небезпечно," — казав він, — "ти ризикуєш своєю роботою.

"It's dangerous," he said, "you're risking your job."

" Але вона не слухала.

But she did not listen.

Її очі горіли пристрастю, ніяк не з гнітом рутини.

Her eyes burned with passion, not at all subdued by the weight of routine.

Нарешті Олег здався і пообіцяв допомогти.

Finally, Oleh relented and promised to help.

Він розумів, як важливо для Василя знайти мир.

He understood how important it was for Vasyl to find peace.

В день Святого Вечора, візіт сестри зі святковим узором на вбранні підготувала все.

On Christmas Eve, a visit from a sister with a festive design on her attire prepared everything.

Ірина і Олег вивели Василя з відділення, тихенько крокуючи по снігу.

Iryna and Oleh led Vasyl out of the department, quietly treading through the snow.

Дорога була довгою, але затишні вогні села, куди вони їхали, обіцяли щось особливе.

The road was long, but the cozy lights of the village they were heading to promised something special.

Коли вони дісталися до дому Василя, старого, але все ще прекрасного, він на секунду зупинився у саду.

When they reached Vasyl's home, old but still beautiful, he paused for a moment in the garden.

Його очі засяяли при виді засніжених дерев, і в цей момент він посміхнувся.

His eyes shone at the sight of the snow-covered trees, and at that moment, he smiled.

"Моя мама пекла пиріжки на Різдво," — прошепотів він, — "я пам'ятаю запах кориці".

"My mother used to bake pies for Christmas," he whispered, "I remember the smell of cinnamon."

Це було важливо.

It was important.

Щось ожило в його душі.

Something came to life in his soul.

Вони провели там лише кілька годин, але вони мали велике значення.

They spent only a few hours there, but they held great significance.

Назад у лікарню вони повернулися тихо, непомічено.

Back at the hospital, they returned quietly, unnoticed.

Ірина відчувала, що щось змінилося.

Iryna felt that something had changed.

Василь виглядав спокійнішим, його очі блищали новим світлом.

Vasyl looked calmer, his eyes shining with new light.

Ірині не вдалося порушити баланс свого життя, але вона привнесла мир у життя Василя.

Iryna didn't manage to disrupt the balance of her life, but she brought peace into Vasyl's life.

Вона зрозуміла, що іноді ризик — це частина дороги до щастя.

She realized that sometimes risk is part of the path to happiness.

Тепер, вона бачила можливості там, де раніше була лише рутина.

Now, she saw possibilities where there had only been routine before.

Зима була холодною, але її серце стало теплішим, а життя — більш яскравим.

Winter was cold, but her heart became warmer, and life more vibrant.