На ринку в Кривому Розі, на передодні Маланки, було нестримне життя.

At the market in Kryvyi Rih, on the eve of Malanka, there was an unrestrained hustle and bustle.

Сніг покривав прилавки тонким шаром, і пар носився в повітрі від зусіх сторон, немов карусель зимових духів.

Snow covered the stalls with a thin layer, and steam swirled from all sides like a carousel of winter spirits.

Олена стояла біля свого невеликого стенду з ажурними кошиками, обгорнута у теплий шалик.

Olena stood by her small stall with lace baskets, wrapped in a warm scarf.

Її руки трохи тремтіли від холодного вітру, але й від сумнівів.

Her hands trembled slightly from the cold wind and from doubt.

"Чи купуватимуть вони мої кошики?

"Will they buy my baskets?"

" - думала вона, дивлячись на перехожих.

she wondered, watching the passersby.

Олена мріяла продати достатньо своїх творів, щоби купити страви для сімейного святкування Маланки.

Olena dreamed of selling enough of her creations to buy dishes for the family celebration of Malanka.

Та покупців було небагато, всі поспішали, намагаючись сховатися від морозу.

But there were few buyers; everyone was in a hurry, trying to escape the frost.

Недалеко від неї сусід і друг, Микола, вже підбадьорював людей своїми жвавими історіями.

Not far from her, a neighbor and friend, Mykola, was already cheering people up with his lively stories.

Він завжди міг знайти щось позитивне навіть у найбільш морозний день.

He could always find something positive even on the coldest day.

Підійшовши до неї, Микола сказав: "Олено, не знижуй ціну.

Approaching her, Mykola said, "Olena, don't lower the price.

Розкажи людям про свої кошики.

Tell people about your baskets.

Кожен з них має ж свою історію!

Each of them has its own story!"

"Олена задумалась, коли раптом почула чарівні звуки бандури.

Olena pondered, when suddenly she heard the magical sounds of the bandura.

Ярослав, місцевий музикант, грав на своєму улюбленому інструменті, стоячи зовсім поруч.

Yaroslav, a local musician, was playing his favorite instrument, standing very close by.

Його мелодії проникали в серця, зігріваючи душу навіть у цю холодну пору.

His melodies touched the heart, warming the soul even in this cold time.

Чим більше людей збиралося навколо Ярослава, тим більше їх підходило до Олени.

The more people gathered around Yaroslav, the more approached Olena.

Надихнувшись, вона вирішила спробувати підход Миколи.

Inspired, she decided to try Mykola's approach.

"Цей кошик я створювала кілька днів.

"I created this basket over several days.

Дивіться, як узори нагадують нашу вечірню Маланку," - почала вона, коли один чоловік з цікавістю зупинився.

Look, how the patterns remind us of our evening Malanka," she began as a man stopped with interest.

"І це лише один з багатьох моїх творів," - продовжувала вона, дихаючи духмяними ароматами пряників і меду, що доносилися з іншого кінця ринку.

"And this is just one of my many creations," she continued, breathing in the fragrant aromas of gingerbread and honey wafting from the other end of the market.

Покупець посміхнувся, обережно взяв кошик і сказав: "Я візьму цей.

The buyer smiled, carefully took the basket, and said, "I'll take this one.

Було б чудово мати частинку вашої історії у своєму домі.

It would be wonderful to have a piece of your story in my home."

"Олена почувалася щасливою й натхненною.

Olena felt happy and inspired.

Завдяки пораді Миколи та музиці Ярослава, вона зрозуміла, що її кошики не просто вироби, а справжні історії, що чекають на своїх слухачів.

Thanks to Mykola's advice and Yaroslav's music, she realized that her baskets were not just products but real stories waiting for their listeners.

Збираючи кошти для святкування, Вона дізналася, що її праця має велику цінність.

Collecting funds for the celebration, she learned that her work had great value.

Так закінчувався день на ринку Кривого Рогу.

So ended the day at the Kryvyi Rih market.

Мелодії Ярослава ще довго лунали в повітрі, а Олена знала, що її кошики принесуть радість ще багатьом людям.

Yaroslav's melodies lingered in the air for a long time, and Olena knew that her baskets would bring joy to many more people.