Оксана сиділа у тихому куточку Бориспільського аеропорту.

Оксана sat in a quiet corner of Boryspil airport.

Сніг падав за вікном, і люди поспішали навколо.

Snow was falling outside the window, and people were hurrying around.

На вулиці панувала атмосфера Маланки.

The atmosphere of Malanka prevailed outside.

Оксана мала один план на сьогодні — навчання.

Оксана had one plan for today — studying.

Її набір книг розміщувалися перед нею, в той час як її друзі святкували Новий рік.

Her set of books was laid out before her while her friends celebrated the New Year.

Тарас, її друг, підходив до Оксани з усмішкою.

Taras, her friend, approached Оксана with a smile.

"Оксано, підемо святкувати Маланку!

"Oksano, let's go celebrate Malanka!

Раз на рік же таке буває!

It only happens once a year!"

" — закликав він.

he urged.

"Я не можу, Тарасе.

"I can't, Tarase.

У мене екзамени через тиждень," — відповіла вона, не відриваючи очей від книги.

I have exams in a week," she replied, not taking her eyes off the book.

"Ти вже стільки працювала.

"You've worked so hard already.

Потрібно трохи відпочити.

You need a little break.

Ти заслуговуєш на це,"- наполягав Тарас.

You deserve it," insisted Taras.

Оксана зрозуміла, що важко буде йому відмовити, але також не могла дозволити собі згаяти жодної хвилини на підготовку.

Оксана realized it would be hard to refuse him, but she also couldn't afford to waste any time on preparation.

Вона вирішила знайти компроміс.

She decided to find a compromise.

"Ну гаразд, я візьму книжки з собою.

"Well, alright, I'll take the books with me.

Буду вчити під час свята.

I'll study during the celebration."

"Тарас радів, що Оксана погодилась.

Taras was delighted that Оксана agreed.

Вони вирушили на святкову площу.

They headed to the festive square.

Люди сміялися, співали, а сніг танцював у повітрі.

People laughed, sang, and snow danced in the air.

Раптом, Оксана відчула, що хтось торкається її плеча.

Suddenly, Оксана felt someone touch her shoulder.

Це був незнайомець, літній чоловік з добрими очима.

It was a stranger, an elderly man with kind eyes.

"Чому ти така сумна серед цього свята?

"Why are you so sad in the midst of this celebration?"

" — запитав він.

he asked.

"Я маю вчитися для екзаменів.

"I have to study for exams.

Це важливо," — відповіла Оксана.

It's important," Оксана replied.

"Мій онук теж колись думав, що тільки навчання важливе.

"My grandson once thought that only studying was important.

Але зараз він розуміє, що треба вміти знаходити баланс," — сказав старий.

But now he understands that you need to find balance," the old man said.

Оксана задумалася.

Оксана thought about it.

Чи зможе вона навчитись балансувати між навчанням і життям?

Could she learn to balance between studying and life?

Поглянувши навколо, вона зрозуміла, що іноді варто просто спинитися та радіти моменту.

Looking around, she realized that sometimes it's worth just stopping and enjoying the moment.

Закінчивши розмову з старим, Оксана нарешті відклала книжки.

After finishing the conversation with the old man, Оксана finally put her books aside.

Вона почала святкувати Маланку разом з Тарасом і новими друзями.

She began to celebrate Malanka with Taras and new friends.

Її серце було наповнене щастям.

Her heart was filled with happiness.

Наприкінці вечора, Оксана з усмішкою сказала Тарасу: "Ти був правий.

At the end of the evening, Оксана smilingly said to Taras, "You were right.

Інколи треба просто жити.

Sometimes you just have to live."

"І поки зимовий вечір закінчувався, Оксана зрозуміла, що знайшла не тільки відповіді на екзаменаційні питання, а й важливий урок життя.

And as the winter evening came to an end, Оксана realized that she had found not only answers to exam questions but also an important life lesson.

Баланс між роботою та відпочинком, навчанням і святом, врешті допоможе їй досягти успіху.

The balance between work and rest, studying and celebration, will ultimately help her achieve success.