Навколо Льова велична зима розгорнула свої крила.

Around L'viv, the majestic winter had unfurled its wings.

Сніг лежав товстим шаром на дахах і вулицях закритого поселення, де розташовувалась громада.

Snow lay thick on the roofs and streets of the gated settlement, where the community resided.

Це було елітне місце, де кожен дім випромінював теплоту та затишок.

It was an elite place where every home radiated warmth and coziness.

Але сьогодні ця тиша порушилася.

But today, this silence was broken.

Зима принесла з собою не лише красу, але й проблеми.

Winter brought with it not just beauty, but also problems.

Олег, молодий інженер, нещодавно переїхав туди і оселився в одному з цих будинків.

Oleh, a young engineer, had recently moved there and settled in one of these houses.

Він був сповнений енергії та бажань зробити життя кращим.

He was full of energy and desires to make life better.

Тільки но почав знайомитися з сусідами, як навколо нагадувало все, окрім буденного спокою.

He had just started getting to know the neighbors when everything reminded him of anything but everyday peace.

На вулиці лютував сильний сніговий шторм, а всередині громади зникло світло.

Outside, a fierce snowstorm raged, and inside the community, the power went out.

Час минав, а найголовніше свято, святкування Маланки, було під загрозою.

Time was passing, and the most important holiday, the celebration of Malanka, was under threat.

У півтемі загального залу зібралися кілька жителів, стискаючись в очікуванні.

In the semi-darkness of the communal hall, a few residents gathered, huddling together in anticipation.

Олег знав, що має діяти.

Олег knew he had to take action.

Він спробував розшукати потрібні інструменти, але без успіху.

He tried to find the necessary tools, but without success.

Врешті-решт, прийшов до Галини.

In the end, he turned to Halyna.

Галина — вчителька на пенсії, яка вже багато років жила тут.

Halyna — a retired teacher who had lived here for many years.

Вона знала кожен куток цього поселення.

She knew every corner of this settlement.

Ще за молодих часів змогла б легко впоратися з будь-якою ситуацією.

In her younger days, she could easily handle any situation.

Останніми роками, однак, життя зробило її трохи недовірливою.

However, in recent years, life had made her a bit skeptical.

Олег підійшов до неї нервово.

Олег approached her nervously.

Він запитав, чи не знає вона, де можна знайти потрібне обладнання, аби відновити електрику.

He asked if she knew where he could find the necessary equipment to restore electricity.

Спершу вона подивилася скептично, ніби читаючи його наміри.

At first, she looked at him skeptically, as if reading his intentions.

Але зрештою, тепло в очах переважило, і вона зітхнула:"Іди за мною, Олеге.

But eventually, the warmth in her eyes prevailed, and she sighed: "Follow me, Olehu.

Мені не дуже до вподоби міняти порядок, але, мабуть, час вже довірити нашим новачкам".

I don't really like changing the order, but maybe it's time to trust our newcomers."

Вони разом вирушили до старої комори.

They set off together to the old storeroom.

Сніг за вікнами вихором кружляв, підсилюючи тривогу в душі.

The snow outside swirled in a whirlwind, heightening the anxiety in their hearts.

Але Галина впевнено показала Олегові, де зберігаються інструменти.

But Halyna confidently showed Olehu where the tools were stored.

"Ось це має згодитися", — мовила вона, видаючи йому набір викруток та дротів.

"This should do," she said, handing him a set of screwdrivers and wires.

"І пам'ятай — громада потребує тепла і радості".

"And remember — the community needs warmth and joy."

Олег взявся до справи, а гул вітру за вікном лише підштовхував його працювати швидше.

Олег got to work, and the howling wind outside only urged him to work faster.

Він імпровізував, збираючи все воєдино.

He improvised, putting everything together.

І ось, коли здавалося, що вже нічого не вийде, невелике світло м'яко загорілося в залі.

And just when it seemed nothing would work, a small light gently illuminated the hall.

Галина зітхнула з полегшенням, а сусіди зааплодували.

Halyna sighed with relief, and the neighbors applauded.

Зал наповнився теплотою і радісними вигуками.

The hall filled with warmth and joyful exclamations.

Олег усміхнувся, а на душі стало тепло від прийняття.

Олег smiled, feeling warmth from acceptance.

"Долучайтеся до нас, Олегу", — звернулася до нього Галина з мудрим поглядом.

"Join us, Olehu," Halyna addressed him with a wise look.

"Маланка — це свято сімейності і єдності".

"Malanka is a celebration of family and unity."

Світло у залі тільки посилило відчуття свята.

The light in the hall only enhanced the feeling of the holiday.

Олег відчув, як сильно він потрібен тут, у цій спільноті, серед цих людей, які колись йому були зовсім чужими.

Олег felt how much he was needed here, in this community, among these people who were once complete strangers to him.

Галина, нарешті побачивши, що новий час приносить нових друзів, лише лагідно усміхалася.

Halyna, finally seeing that the new time brings new friends, just smiled gently.

І навіть сніговий шторм за вікном вже не здавався таким страшним.

And even the snowstorm outside no longer seemed so frightening.