Тарас Шевченко Національний парк світився блиском білого снігу.

The Taras Shevchenko National Park glistened with the shine of white snow.

Дерева виблискували крижаними гілками, а малюки радісно катались на санчатах з мініатюрних пагорбів.

Trees shimmered with icy branches, and children joyfully sledded down miniature hills.

Вдалині лунала музика, додаючи святкового настрою.

Music played in the distance, adding to the festive mood.

Це зимове диво залучило багато родин після різдвяних свят.

This winter wonder attracted many families after the Christmas holidays.

Серед цих людей була родина: Тарас, Олена і їхній син Михайло.

Among these people was a family: Taras, Olena, and their son Mykhailo.

Вони йшли мовчазно.

They walked in silence.

Тарас намагався знайти тему для розмови.

Taras tried to find a topic for conversation.

Олена ступала поруч, тримаючи його за руку.

Olena walked beside him, holding his hand.

Вона прагнула миру в родині після нещодавніх суперечок.

She longed for peace in the family after recent arguments.

Михайло йшов трохи попереду, ховаючись під капюшоном.

Mykhailo walked a bit ahead, hiding under his hood.

Йому хотілося бути самотнім.

He wanted to be alone.

Вони зупинились біля ковзанки.

They stopped by the skating rink.

"Михайле, ти ж любиш кататися на ковзанах?

"Mykhailo, you like ice skating, don't you?"

" – запитав Тарас, намагаючись всміхатися.

Taras asked, trying to smile.

Михайло тільки знизав плечима, але все ж таки піддався і взув ковзани.

Mykhailo just shrugged but eventually gave in and put on skates.

Тарас вирішив скласти йому компанію.

Taras decided to join him.

На ковзанці було багато людей, які радісно сміялися.

The rink was full of people, laughing happily.

Тарас ступив на лід і відчув, як ноги начебто згадали молоді роки.

Taras stepped onto the ice and felt his legs as if they remembered the youthful years.

Він поглянув на сина.

He looked at his son.

Михайло легко ковзав, зосереджений, наче забув про всі турботи.

Mykhailo was gliding effortlessly, focused as if he'd forgotten all worries.

"Михайле, зачекай," – покликав Тарас, намагаючись наздогнати.

"Mykhailo, wait," Taras called, trying to catch up.

Коли обидва зробили паузу біля бортика, Тарас нарешті сказав: "Я хочу зрозуміти тебе краще.

When both paused by the barrier, Taras finally said, "I want to understand you better.

Як би нам краще спілкуватися?

How can we communicate better?"

" Його голос був сповнений щирістю.

His voice was filled with sincerity.

Михайло зітхнув.

Mykhailo sighed.

"Тату, ти часто зайнятий.

"Dad, you're often busy.

Я не знаю, як сказати тобі про свої думки.

I don't know how to tell you my thoughts."

" Його слова звучали розчаровано, але він дивився батькові прямо в очі.

His words sounded disappointed, but he looked his father straight in the eye.

Цей обмін відчувався надзвичайно важливим.

This exchange felt incredibly important.

Тарас зрозумів, що повинен слухати не лише слова, а й емоції сина.

Taras realized that he needed to listen not only to his son's words but also to his emotions.

"Почнемо з того, що будемо частіше разом," – Тарас усміхнувся і легенько поплескав сина по плечу.

"Let's start by spending more time together," Taras smiled and gently patted his son on the shoulder.

Незабаром Олена приєдналася до них з термосом гарячого какао.

Soon, Olena joined them with a thermos of hot cocoa.

Вона відчула зміну в атмосфері.

She sensed the change in the atmosphere.

Всі троє присіли біля невеличкого вогню, що палахкотів поруч.

All three sat by a small fire flickering nearby.

Вони втискалися один до одного, зігріваючись і гарячим напоєм, і новою близькістю.

They huddled together, warmed by both the hot drink and a newfound closeness.

Цей день в парку став для них новим початком.

That day in the park marked a new beginning for them.

В сніговій казці Тарас навчився слухати, а Михайло нарешті відчув себе почутим.

In the snowy fairy tale, Taras learned to listen, and Mykhailo finally felt heard.

Родина повернулась додому з розумінням і теплими серцями, відзначаючи початок нової дружби і довіри.

The family returned home with understanding and warm hearts, celebrating the start of new friendship and trust.