Зимове повітря в Карпатах було прозоре, ніби воно втамувало подих.

The winter air in the Karpaty was clear, as if it had caught its breath.

Сніг лежав м'якими ковдрами на деревах, ростаючи під ногами, коли група учнів пробиралася через ліс.

Snow lay like soft blankets on the trees, crunching underfoot as a group of students made their way through the forest.

Вони були на екскурсії зі школи, досліджуючи зимову біорізноманітність.

They were on a school excursion, exploring winter biodiversity.

Серед них були Данило, Оксана та Ярослав.

Among them were Danylo, Oksana, and Yaroslav.

Данило завжди був тихим і спостережливим, любив природу більше за все.

Danylo was always quiet and observant, loving nature more than anything.

Оксана — його однокласниця, з якою Данило таємно мав почуття. Вона була сповнена енергії, завжди шукала пригоди.

Oksana, his classmate, whom Danylo secretly had feelings for, was full of energy, always looking for adventure.

Ярослав, найкращий друг Данила, завжди підштовхував його бути відкритішим.

Yaroslav, Danylo's best friend, constantly encouraged him to be more open.

Це був День святого Валентина, і думки Данила були зайняті тим, як вразити Оксану.

It was Valentine's Day, and Danylo's thoughts were occupied with how to impress Oksana.

Він раніше знайшов потаємну галявину в лісі і думав, що там, можливо, розпустилася рідкісна зимова квітка.

He had previously discovered a hidden clearing in the forest and thought that a rare winter flower might have bloomed there.

Це могло б стати чудовим сюрпризом для Оксани.

It could be a wonderful surprise for Oksana.

Данило зупинився і шепнув до Ярослава: "Дивись, я хочу показати Оксані дещо особливе.

Danylo stopped and whispered to Yaroslav, "Look, I want to show Oksana something special.

Ти зможеш допомогти мені?"

Can you help me?"

Ярослав усміхнувся. "Звісно, друже!

Yaroslav smiled. "Of course, my friend!

Підійдемо ближче до галявини."

Let's get closer to the clearing."

Зібравши свою сміливість, Данило запросив Оксану трохи відійти від групи.

Gathering his courage, Danylo invited Oksana to step away from the group for a bit.

"Ти хочеш побачити щось дуже гарне?" — обережно запитав він.

"Do you want to see something truly beautiful?" he asked cautiously.

Вони крокували обережно, з'їжджаючи невеличким узгір'ям, поки не дісталися галявини.

They walked carefully, sliding down a small slope until they reached the clearing.

І справді, серед снігу цвіла невеличка фіалка, так рідка для цієї пори року.

Indeed, among the snow, a small violet was blooming, so rare for this time of year.

Оксана була зачарована. Вона посміхнулась і подивилася на Данила з вдячністю.

Oksana was enchanted. She smiled and looked at Danylo with gratitude.

Але радість тривала недовго.

But the joy was short-lived.

Невдовзі почався сильний снігопад.

Soon, a heavy snowfall began.

Вони мусили швидко думати про повернення, аби не загубитися.

They had to think quickly about returning so as not to get lost.

Ярослав, завжди надійний, взяв на себе ініціативу.

Yaroslav, always reliable, took the initiative.

"Тримайтеся разом!" — гукнув він.

"Stick together!" he shouted.

Співпрацюючи, вони знаходили шлях назад до траси.

Working as a team, they found their way back to the trail.

Їх спорідненість допомогла їм не загубитися у цьому засніженому раю.

Their camaraderie helped them not to get lost in this snowy paradise.

Коли вони нарешті повернулися до групи, Данило відчув себе впевненіше.

When they finally returned to the group, Danylo felt more confident.

Він наклеів рожеві щоки і сказав: "Оксано, я хотів сказати — ти для мене особлива.

Blushing, he said, "Oksana, I wanted to say — you're special to me.

Я думав про це давно."

I've been thinking about it for a long time."

Оксана щиро усміхнулася. "Даниле, ти такий несподіваний.

Oksana smiled sincerely. "Danylo, you're so unexpected.

Це дуже мило."

That's very sweet."

Цей день змінив Данила.

This day changed Danylo.

Він більше не був тим тихим хлопцем, що боїться висловити свої почуття.

He was no longer the quiet boy who was afraid to express his feelings.

Ліс дав йому не лише рідкісну квітку, а й важливий урок: інколи потрібно ризикувати заради того, що справді важливо.

The forest gave him not just a rare flower, but an important lesson: sometimes, you need to take risks for what truly matters.